Росія вийшла з арбітражу про захоплення українських моряків у Керченській протоці
Сьогодні стало відомо, що Російська Федерація офіційно вийшла з міжнародного арбітражного процесу щодо інциденту із захопленням українських військових моряків у Керченській протоці в листопаді 2018 року. Це рішення фактично демонструє небажання Кремля визнавати свою відповідальність за порушення міжнародного морського права.
Історія інциденту
Нагадаю, що 25 листопада 2018 року російські військові захопили три українські кораблі – катери “Бердянськ”, “Нікополь” та буксир “Яни Капу”, а також 24 українських моряків, які прямували з Одеси до Маріуполя. Цей інцидент став одним з найгостріших моментів протистояння між нашими країнами в довоєнний період.
Україна негайно розпочала міжнародний арбітражний процес відповідно до Конвенції ООН з морського права. Наша країна наполягала, що Росія порушила принцип імунітету військових кораблів та свободу судноплавства. Попри те, що російська сторона спочатку брала участь у процесі, їхні аргументи були здебільшого побудовані на технічних запереченнях та спробах поставити під сумнів юрисдикцію арбітражу.
“Це типова тактика російської дипломатії – спочатку затягувати процес, а потім просто виходити з нього, коли стає зрозуміло, що перспективи програшу є високими”, – пояснює мені один з експертів з міжнародного права, який побажав залишитися анонімним.
Реакція України
Міністерство закордонних справ України вже висловило протест щодо цього рішення Росії, зазначивши, що воно не зупинить розгляд справи, а лише підтверджує небажання агресора дотримуватися міжнародного права. За словами представників МЗС, трибунал продовжить розгляд і без участі російської сторони.
Важливо розуміти, що вихід Росії з арбітражу має більше політичне, ніж юридичне значення. Згідно з міжнародною практикою, арбітраж може продовжувати роботу і виносити рішення навіть за відсутності однієї зі сторін.
Експертна оцінка
Експерти в галузі міжнародного права вважають, що така поведінка Росії лише погіршує її позиції на міжнародній арені. “Коли країна демонстративно виходить з міжнародних правових процедур, це сигналізує про те, що вона не готова нести відповідальність за свої дії”, – зазначає Володимир Василенко, український правознавець-міжнародник.
Варто відзначити, що хоча моряків було звільнено в рамках обміну полоненими у вересні 2019 року, питання принципової правової оцінки дій Росії залишається відкритим. Саме тому Україна продовжує арбітражний процес, прагнучи встановити юридичний прецедент і отримати компенсацію за завдані збитки.
Значення для Одеського регіону
Для Одеси як морського міста цей випадок має особливе значення. Керченська протока – це стратегічно важливий прохід, що з’єднує Чорне та Азовське моря, і блокування Росією цього шляху фактично завдало удару по економіці південних регіонів України, включаючи нашу область.
“Для Одеси та всього чорноморського регіону принципово важливо, щоб міжнародне співтовариство дало чітку оцінку діям Росії. Йдеться не лише про конкретний інцидент, а й про майбутнє свободи судноплавства в регіоні”, – коментує ситуацію Сергій Громов, капітан далекого плавання з Одеси.
Перспективи справи
Представники Міністерства юстиції України запевняють, що українська сторона продовжить відстоювати інтереси держави та постраждалих моряків, незважаючи на деструктивну позицію Росії. Очікується, що остаточне рішення арбітражу може бути прийняте протягом наступного року.
Ширший контекст
В контексті повномасштабної війни цей випадок набуває додаткового виміру – він демонструє, що агресивні дії Росії мали системний характер, а ігнорування міжнародного права стало звичною практикою для Кремля задовго до 24 лютого 2022 року.
Як редакція OdesaNews.Today, ми продовжимо стежити за розвитком цієї історії, особливо враховуючи її значення для нашого приморського регіону та майбутнього морської безпеки України.
