Виїзд за кордон чоловіків до 22 років можуть дозволити: чи зрадіють одесити?
Минулого тижня я прогулювався Дерибасівською, коли мене зупинив Микола, мій давній приятель з Молдаванки. Його син, дев’ятнадцятирічний Денис, стояв поруч з напруженим виразом обличчя. “Олег, ти ж у журналістиці, розкажи нам, правда що молодим хлопцям можуть дозволити виїжджати?” – запитав Микола, а Денис нервово переминався з ноги на ногу.
І справді, у Верховній Раді зареєстрували законопроект, який може дозволити виїзд за кордон чоловікам віком до 22 років. Це той самий вік, коли хлопці вступають до університетів, шукають своє місце в житті, і часом так хочеться побачити світ.
“Мої одногрупники вже другий рік не можуть виїхати на навчання в Польщу”, – розповідає Денис, який вчиться на програміста в Одеському політехнічному. “У мене контракт на дистанційну роботу з варшавською компанією, але я не можу поїхати на зустріч з командою”.
В законопроекті йдеться про те, щоб дозволити виїзд молодим чоловікам за кордон під час воєнного стану. Автори документу – група народних депутатів з різних фракцій.
Думки одеситів
На розі Дерибасівської та Преображенської зустрічаю Аркадія Семеновича, викладача історії, який 40 років пропрацював в Одеському університеті. Він скептично ставиться до таких ініціатив.
“Моя онука зараз у Відні, другий рік не приїжджає. А онук тут, як і має бути. Всі мої студенти, які поїхали на початку війни, так і не повернулися. Хто ж країну захищатиме?” – каже він, спираючись на свою елегантну тростину.
Біля Міського саду зустрічаю групу молодих людей. Серед них Влад, 21-річний студент-медик.
“Я хочу поїхати на стажування до Німеччини, це було б чудово для моєї кар’єри. Але повернутися планую обов’язково, Одеса – це дім”, – каже він, і в його словах чується щирість.
За даними Міністерства освіти, лише в нашій Одеській області близько 12 тисяч студентів чоловічої статі віком до 22 років. Скільки з них скористалися б можливістю тимчасово виїхати за кордон – питання відкрите.
Офіційна позиція
В Одеській обласній військовій адміністрації поки що утримуються від коментарів щодо нового законопроекту, але неофіційно джерело повідомило, що документ викликає “багато запитань щодо механізму контролю за поверненням”.
Голоси з Привозу
На Привозі, де атмосфера завжди особлива, думки розділилися. Тетяна, продавчиня сирів, активно підтримує ініціативу:
“Мій племінник – золота голова, виграв минулого року олімпіаду з математики. Йому пропонують навчання в Кембриджі! Невже ми маємо тримати таких розумників вдома, коли вони можуть отримати знання і повернутися?”
А от Григорій, який торгує рибою вже понад 30 років, категоричний: “Шо це за законопроект такий? Поїдуть і не повернуться! Я в їхньому віці в армії служив, і нічого – жив, не скаржився”.
Думка влади
Депутат Одеської міської ради Світлана Осауленко, з якою я перетнувся біля мерії, вважає, що питання складне і потребує широкого обговорення:
“Ми розуміємо прагнення молоді до розвитку, але маємо враховувати і безпекову ситуацію. Можливо, варто розглянути якісь проміжні варіанти – короткострокові поїздки під гарантії повернення”.
Туристична галузь
Тим часом, біля Потьомкінських сходів, зустрічаю групу іноземних туристів. Їхній гід Марина каже, що туристична галузь Одеси суттєво постраждала через обмеження на виїзд:
“Раніше в нас працювали молоді хлопці, які знали кілька мов. Тепер багато з них не можуть супроводжувати групи за кордоном, а це була важлива частина нашої роботи”.
Підсумки
Повертаючись додому, на Молдаванку, я міркую над тим, наскільки непрості питання ставить перед нами війна. З одного боку – необхідність захищати країну, з іншого – важливість розвитку та освіти для молоді.
А поки депутати розглядатимуть законопроект, Денис продовжуватиме працювати дистанційно на польську компанію, мріючи про день, коли зможе зустрітися зі своєю командою особисто. І хтозна, можливо, цей день настане скоріше, ніж всі очікують.
