Споживчі звички українців 2025: рідше відвідують заклади, але витрачають більше

Олег Чигрин
Автор:
Олег Чигрин - Журналіст-репортер з питань життя міста та районів
5 хв читання

Споживчі звички українців 2025: рідше відвідують заклади, але витрачають більше

Прогулявся вчора Дерибасівською, і знаєте що? Щось змінилося. Не просто після дощу чи реконструкції — змінилися люди. Ті самі одесити, але якось інакше заходять до кафе, інакше замовляють, інакше платять. Як журналіст, я помітив це ще торік, але тепер маю підтвердження — свіже дослідження про споживчі звички українців у 2025 році.

Візьмемо мого сусіда Семена Марковича з Пантелеймонівської. Раніше він снідав у “Компоті” тричі на тиждень. Тепер — лише щонеділі, але замість звичайної яєшні замовляє собі повноцінний сніданок з авокадо-тостом, бенедиктом і свіжовичавленим соком. “Олеже, навіщо ходити часто, якщо можна ходити смачно?” — пояснює він свою нову філософію.

І він не один такий. За даними дослідження компанії RestMarket, у 2025 році українці відвідують заклади харчування на 18% рідше, ніж у 2023-му, але витрачають за один візит на 26% більше. Що це — нова економічна реальність чи зміна у свідомості?

Нові споживчі тенденції

Оксана Петренко, власниця кав’ярні на Грецькій площі, розповідає: “Після всього пережитого люди почали цінувати якість над кількістю. Раніше забігали на каву щодня, тепер приходять двічі на тиждень, але беруть десерт, просять розповісти про походження кави, цікавляться технікою заварювання”.

Цікаво спостерігати за цими змінами, гуляючи улюбленим містом. На розі Катерининської та Грецької, де колись клієнти брали переважно каву з собою, тепер затримуються. Замовляють альтернативні методи заварювання, пробують нові бленди. А зайдіть на Привоз! Людей менше, але кошики повніші, всі шукають фермерські продукти, розпитують про походження.

Мій старий знайомий Віталій, шеф-кухар ресторану біля Оперного, каже: “Середній чек зріс майже на третину. Люди приходять не просто поїсти, а отримати враження. Замовляють винні дегустації, цікавляться сезонним меню. Навіть наша публіка з Молдаванки, яка традиційно економна, тепер готова платити більше за цікаві гастрономічні експерименти”.

Підтримка локальних виробників

Дослідження виявило ще один тренд — українці стали приділяти більше уваги локальним продуктам. Якщо раніше імпортні товари сприймалися як знак якості, то тепер 64% опитаних віддають перевагу українському виробнику. І це я бачу в своєму районі — новий гастромаркет на Фонтанській дорозі заповнений стендами місцевих виробників.

“Наш сир з Одещини розкуповують за годину”, — ділиться Марина Ковальчук, власниця сироварні “Зоря Півдня”. “Люди готові платити вдвічі більше, ніж за імпортні аналоги, бо знають, що підтримують локальну економіку”.

Цифрові технології в харчуванні

Змінилися й способи оплати. Пам’ятаєте, як ми раніше діставали з кишені пом’яті гривні? Тепер 78% розрахунків у закладах харчування — безготівкові, а 42% відвідувачів використовують мобільні додатки для бронювання столиків та попереднього замовлення.

Якось минулого тижня зустрів я на Дерибасівській свого університетського викладача Бориса Ароновича. Сидить в ресторані, перед ним планшет, замовляє він через QR-код. “Олеже, — каже, — в мої 72 роки я відкрив для себе цифрові чайові. Це ж треба! А офіціанту приємно, і мені не треба дрібноту шукати”.

Економічні зміни в ресторанному бізнесі

Цікаво, що найбільше зростання середнього чеку зафіксовано у закладах середнього цінового сегменту — на 31%. А преміальні ресторани показали зростання лише на 14%. Виходить, що середній клас переорієнтувався на якісніше споживання, тоді як заможні клієнти вже й раніше не економили.

Ігор Шевченко, економіст з Одеського національного університету, пояснює: “Це загальносвітовий тренд усвідомленого споживання, який в Україні накладається на специфічний досвід останніх років. Люди навчилися цінувати момент, якість життя, а не кількість придбаного”.

Мій двоюрідний брат тримає невеликий паб на Французькому бульварі. Раніше в нього було повно людей щовечора, тепер повно лише у вихідні, але виручка та сама. “Люди замовляють крафтове пиво замість масового, цікавляться гастрономічними поєднаннями, приходять на тематичні вечори”, — розповідає він.

Висновки

Що ж, Одеса завжди була містом, яке чутливо реагує на зміни. Пам’ятаю, як моя бабуся Софія, корінна одеситка, казала: “В Одесі спочатку пробують жити по-новому, а потім ця мода розходиться по всій країні”. Схоже, вона мала рацію.

Вийшов я сьогодні на Потьомкінські сходи, дивлюся на море і думаю: ми справді змінилися. Раніше хотіли всього і одразу, тепер навчилися цінувати якість, момент, враження. Можливо, в цьому є щось глибоко одеське — вміння насолоджуватися життям навіть у непрості часи?

І, як кажуть в Одесі, якщо ви помітили зміни в місті — не питайте, що змінилося. Питайте, як ви самі змінилися разом з ним.

Поділитися цією статтею
Журналіст-репортер з питань життя міста та районів
Стежити:
Олег — одесит у третьому поколінні, знає це місто як власну кишеню. Народився на Молдаванці, навчався в Одеському коледжі журналістики, пізніше — в Одеському університеті. Починав як кореспондент для районної газети, згодом працював у міському радіо та як стрингер для онлайн-медіа. Його стиль — живий репортаж, де головну роль грають не цифри, а люди. Він пише про те, як змінюється Одеса: від комунальної реформи до відкриття нових скверів, від транспортних проблем до ініціатив громад.
Коментарів немає

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *