Множинне громадянство Україна Німеччина Польща Чехія дозволено
Учора прогулювався набережною біля Морвокзалу, коли зустрів свого давнього друга Сашка. Він саме повернувся з Німеччини, де працює вже років п’ять. І знаєте, що він мені розказав? Його сусід Андрій, одесит з Фонтану, нещодавно отримав німецьке громадянство, не відмовляючись від українського.
“Олеже, ти не повіриш, але тепер можна мати обидва паспорти! Закон змінився,” – гаряче розповідав Сашко, розмахуючи руками так, як це вміють тільки справжні одесити.
І справді, 26 квітня Верховна Рада України ухвалила закон про множинне громадянство. Цей документ дозволяє українцям набувати громадянство інших країн без втрати українського. Особливо це стосується громадян країн ЄС та НАТО.
Моя тітка Раїса Йосипівна, яка все життя прожила на Молдаванці, має доньку в Чехії. “Тепер Оленька зможе мати і чеський, і український паспорт! А то боялася оформлювати, думала – заберуть українське”, – розповіла вона мені вчора по телефону, не приховуючи радості.
Ситуація для одеситів
Питання множинного громадянства давно турбувало багатьох одеситів. Адже наше місто завжди було інтернаціональним, і багато хто має родичів за кордоном. Раніше доводилося робити нелегкий вибір – або паспорт України, або іноземний.
“Мій син Антон уже п’ять років живе у Варшаві, – розповідає Марина Петрівна з Таїрова, яку я зустрів у трамваї №5. – Йому пропонували польське громадянство, але він відмовлявся. Тепер, дякувати Богу, не доведеться вибирати”.
За даними Міністерства закордонних справ України, зараз за кордоном проживає близько 5 мільйонів українців. Багато з них мають право на громадянство країн проживання, але не оформлювали його через небажання втрачати український паспорт.
“Я вже 8 років у Німеччині, але завжди хотів залишатися громадянином України, – поділився зі мною Ігор, мій однокласник з 17-ї школи, з яким ми спілкуємося онлайн. – Тепер планую отримати німецький паспорт, це спростить життя тут, але я залишуся українцем”.
Обмеження нового закону
Важливо зазначити, що новий закон має певні обмеження. Громадяни України, які добровільно отримали громадянство країни-агресора, автоматично втрачають українське громадянство. Також під обмеження потрапляють особи, які служать в арміях інших держав.
Крім того, наявність другого громадянства не звільняє від обов’язків перед Україною. Як мені пояснив Віктор Степанович, юрист з нашого будинку на Грецькій площі: “Якщо у вас два громадянства, це не означає, що ви можете не платити податки в Україні чи уникати військового обов’язку”.
Європейські країни та подвійне громадянство
Цікаво, що багато європейських країн, включаючи Німеччину, Польщу та Чехію, також переглядають своє законодавство щодо подвійного громадянства. Раніше Німеччина не дозволяла мати два паспорти, але зараз ситуація змінюється.
“Моя племінниця живе в Мюнхені, – розповіла мені Лариса, продавчиня на Привозі. – Каже, що німці теж змінюють правила. Тепер і вони, і ми можемо мати по два паспорти. Це ж прогрес!”
Процедура оформлення
Для тих, хто планує оформлювати друге громадянство, процедура буде такою: спочатку потрібно отримати громадянство іншої країни, а потім повідомити про це українські органи влади. Жодних штрафів чи покарань за це не передбачається.
Мій сусід Михайло Давидович, якому вже за вісімдесят, пригадав цікавий історичний факт: “В Одесі раніше багато хто мав по два-три паспорти. Це було як візитна картка справжнього одесита – вміти крутитися у будь-якій ситуації. Тепер все повертається, але вже офіційно”.
Висновки експертів
Експерти вважають, що нове законодавство допоможе багатьом українцям за кордоном відчувати більш тісний зв’язок з батьківщиною. “Це правильний крок, – вважає Олена Сергіївна, викладачка Одеського університету. – Тепер люди не будуть боятися втратити корені, навіть якщо отримають паспорт іншої країни”.
Тож якщо ви маєте родичів у Німеччині, Польщі чи Чехії, або самі плануєте там жити – тепер можете сміливо думати про отримання громадянства цих країн, не боячись втратити українське.
Як кажуть у нас в Одесі: “Тепер можна бути одеситом не лише в душі, але й за документами – і не одним!“
