Небезпечні анонімні канали Одеса: застереження ювенальної поліції
За останні місяці в Одесі та області спостерігається тривожна тенденція: поширення анонімних каналів у месенджерах, де публікуються компрометуючі матеріали про школярів. Як редактор OdesaNews.Today, я щотижня отримую звернення від стурбованих батьків, чиї діти стали жертвами цькування в цифровому просторі.
Ювенальна поліція Одещини б’є на сполох. За словами Олени Ковальчук, керівниці відділу ювенальної превенції, з початку навчального року зафіксовано понад 40 звернень щодо поширення принизливого контенту в анонімних групах.
“Ці канали створюються нібито для розваги, але насправді призводять до серйозних психологічних травм. Діти, фотографії чи відео яких потрапляють туди, часто переживають депресію, відмовляються відвідувати школу, а в окремих випадках у нас були навіть спроби суїциду,” – розповіла Ковальчук під час брифінгу для журналістів.
Шкільний психолог Одеської гімназії №2 Марина Степаненко підтверджує: “Підлітки часто не усвідомлюють, що анонімність у мережі досить умовна. Вони думають, що можуть безкарно ображати інших. Але це не так – і з юридичної, і з моральної точки зору”.
Механізм роботи анонімних каналів
Типова схема виглядає так: створюється анонімний канал з назвою на кшталт “Школа №X інсайд” або “Таємниці ліцею Y”. Адміністратори пропонують учням надсилати компрометуючі фото однокласників, пікантні історії, скріншоти особистого листування. Подібний контент миттєво поширюється серед сотень підписників.
Дмитро Лисенко, експерт з кібербезпеки ІТ-компанії “Інфосейф”, пояснює: “Технічно ідентифікувати адміністраторів таких каналів можливо, хоч вони й використовують VPN та інші засоби маскування. Правоохоронні органи мають інструменти для встановлення їхньої особистості”.
За даними Управління стратегічних комунікацій Нацполіції в Одеській області, з початку року правоохоронці заблокували 13 таких каналів, а стосовно трьох адміністраторів уже відкрито кримінальні провадження.
Юридична відповідальність і наслідки
Віктор Захарченко, представник ювенальної прокуратури Одеси, наголошує, що адміністратори та активні учасники подібних каналів можуть бути притягнуті до відповідальності за кількома статтями:
“Залежно від характеру опублікованої інформації, це може кваліфікуватися як булінг, порушення недоторканності приватного життя, поширення порнографії, доведення до самогубства. Навіть якщо адміністратору 14-15 років, це не звільняє від відповідальності. Якщо йому менше 16 років, відповідальність нестимуть батьки”.
Показовим є випадок із Чорноморська, де 15-річний школяр створив канал, де публікувалися відредаговані фото дівчат-однокласниць фривольного характеру. Батьки заплатили штраф у 3400 гривень, а підлітка поставлено на облік у службі у справах дітей.
Рекомендації для батьків і дітей
Ольга Вишнякова, співзасновниця громадської організації “Медіаграмотна Одеса”, радить батькам відкрито говорити з дітьми про небезпеки в інтернеті:
“Важливо пояснити дитині, що інформація, яку вона розміщує в мережі, може залишитися там назавжди. Ніколи не можна ділитися компрометуючими фото – ні своїми, ні чужими. І якщо дитина стала жертвою цькування, вона повинна знати, що може звернутися по допомогу”.
Експерти рекомендують батькам:
1. Регулярно цікавитися, якими соціальними мережами та месенджерами користується дитина
2. Пояснювати, що анонімні канали не гарантують анонімності їхнім авторам
3. Навчити дитину блокувати небажаний контент і повідомляти про порушення адміністрації платформи
4. У разі виявлення проблеми – звертатися до адміністрації школи та ювенальної поліції
Як діяти у випадку кібербулінгу
Якщо ваша дитина стала жертвою цькування в анонімному каналі, психолог Одеського центру соціальних служб Ірина Ковальова радить:
“Перше – зберіть докази: скріншоти, посилання на публікації. Друге – зверніться до класного керівника та адміністрації школи. Третє – подайте заяву до поліції. І найголовніше – забезпечте дитині психологічну підтримку, покажіть, що вона не сама”.
В Одесі діє гаряча лінія з питань протидії булінгу: (048) 705-50-55. Також можна звернутися до районних відділів ювенальної поліції або надіслати повідомлення на електронну скриньку cybercrime@police.gov.ua.
Як зазначає Сергій Шайхет, директор Департаменту освіти Одеської міської ради: “Ми запроваджуємо інформаційні кампанії у школах, організовуємо тренінги з медіаграмотності. Але без участі батьків ефективно боротися з цією проблемою неможливо”.
Важливо пам’ятати: коли контент принижує інших – це не творчість і не самовираження, а порушення закону, яке має конкретні юридичні наслідки. І байдуже, чи це відбувається у реальному житті, чи в цифровому просторі – відповідальність неминуча.
