Чому рожеві фламінго не можуть розмножуватись на Одещині: сумна історія і великі надії
Перша зустріч з фламінго
На початку червня я поїхав до Тузлівських лиманів — хотів на власні очі побачити фламінго, які вже кілька років поспіль облюбували цей куточок Одещини. Ще дитиною мій дідусь возив мене на лимани рибалити, але ж тоді про жодних фламінго й мови не було.
Сонце пекло немилосердно, коли я нарешті дістався берега. Вдалині виднілася рожева пляма — ціла зграя птахів стояла у воді на одній нозі, як на якійсь фотографії з Африки. Але ж ні, це наша Одещина!
«Ви ж тільки подивіться яка краса, — звернувся до мене місцевий єгер Микола, показуючи на птахів у бінокль. — Вони вперше з’явилися тут років п’ять тому. Спочатку було кілька особин, а зараз вже близько сотні нараховуємо».
Надії на гніздування
За словами науковців Нацпарку «Тузлівські лимани», фламінго облюбували ці місця завдяки багатому корму та відносно безлюдним берегам. Місцеві екологи щороку сподівалися, що птахи нарешті почнуть гніздуватися. Адже раніше фламінго в Україні не розмножувалися — їх вважали лише залітними гостями.
«У 2021 році ми вже святкували перемогу, — розповіла мені Ірина Вихристюк, наукова співробітниця Нацпарку. — Спостерігали шлюбні танці, птахи почали будувати характерні гнізда-конуси з мулу. Але… щось пішло не так».
Перешкоди для гніздування
І тут виринає найсумніше. Виявляється, фламінго — надзвичайно полохливі птахи, особливо під час гніздування. Навіть далекий постріл чи пролітаючий літак може змусити їх кинути гнізда.
«А зараз самі розумієте, що відбувається, — зітхає Микола, дивлячись кудись убік Чорного моря. — Війна. Постріли. Вибухи. Літаки. Шуму багато. Тому вони й не можуть нормально розмножуватися».
Особливості гніздування
Як пояснюють орнітологи, для успішного гніздування фламінго потрібна абсолютна тиша протягом кількох місяців. У природі ці птахи гніздяться величезними колоніями на віддалених, важкодоступних солончаках та мілководдях. І будь-яке втручання може зіпсувати весь процес.
«Якби не війна, ми б вже мали перші виводки “українських” фламінго, — переконаний Олександр Петренко, місцевий орнітолог-аматор, який веде спостереження за птахами вже 20 років. — Але звуки військових дій, на жаль, відлякують їх від розмноження».
Зустріч на лимані
Я пройшовся берегом лиману, намагаючись не потурбувати птахів. Фламінго продовжували стояти групою — велично і водночас тривожно. Для мене це був дивовижний контраст: неймовірно красиві створіння на тлі складних і трагічних подій, що розгортаються в нашій країні.
Екологічне значення
Чому це так важливо? Тому що фламінго — індикатор екологічного здоров’я водойми. Якщо ці вибагливі птахи обрали наші лимани, значить вода тут чиста, а екосистема — у гарному стані. Принаймні була до війни.
«Знаєте, в чому іронія? — каже мені літній рибалка Степан Аркадійович, який все життя прожив біля лиманів. — Раніше їх тут взагалі не було. А тепер, коли з’явилися — не можуть розмножитися. Ось так: природа дає, а людина забирає».
Надії на майбутнє
Попри все, науковці не втрачають надії. Вони продовжують моніторинг, фіксують усі спроби гніздування і вірять, що мир настане раніше, ніж фламінго покинуть наші береги.
«Ми віримо, що після перемоги фламінго таки дадуть потомство на Одещині, — говорить Ірина Вихристюк. — Бо це буде символ відродження не тільки природи, але й всієї нашої землі».
Символ надії
На зворотному шляху до Одеси я думав про те, як дивно переплітаються долі людей і птахів. Фламінго стали для нас не просто екзотичними гостями, а символом надії. Вони вибрали наші лимани як свій дім, незважаючи на всі негаразди. І хоча війна завадила їхньому розмноженню, сама їхня присутність — це вже маленьке диво.
І якщо вам доведеться бувати в районі Тузлівських лиманів — придивіться уважно до горизонту. Можливо, ви помітите рожеву пляму вдалині. Це вони — фламінго, які чекають на мир в Україні не менше за нас.
