Петиція про позбавлення громадянства одеського мера
Петиція про позбавлення громадянства одеського мера Геннадія Труханова за рекордні три дні зібрала необхідні 25 тисяч підписів. Тепер президент має її розглянути. Що стоїть за цим резонансним випадком і чому багато одеситів підтримали ініціативу?
Пам’ятаю, як вчора стояв біля Думської площі. Вітер з моря гнав осіннє листя по бруківці, а біля мерії зібралось чоловік сто. Люди обговорювали новину про петицію, яка так блискавично набрала голоси.
— Та що тут думати, — каже мені Марія Степанівна, пенсіонерка з Пересипу, — вже скільки років мучимось. Дороги в районах — одні ями, тепло в будинках — як пощастить, а він собі палаци будує.
Громадські активісти про ситуацію
За три квартали від мерії, в невеличкому кафе на Дерибасівській, зустрічаю Сергія Павлюка, громадського активіста, який вже п’ять років моніторить міський бюджет.
“Ця петиція — лише вершина айсберга. Люди втомились від бездіяльності. Минулого року з 800 мільйонів на ремонт доріг реально використали лише половину, а результат бачимо самі”, — розповідає він, показуючи на телефоні фото розбитої вулиці Балківської.
Правові аспекти справи
Історія з петицією спалахнула після журналістського розслідування, яке оприлюднили два тижні тому. В матеріалі йшлося про наявність у Труханова російського паспорта та бізнес в анексованому Криму. Офіс Президента поки утримується від коментарів, але юристи вже активно обговорюють правові механізми позбавлення громадянства.
“Згідно зі статтею 19 Закону України “Про громадянство”, подвійне громадянство — це підстава для втрати українського. Але процедура не така проста”, — пояснює Олена Кравчук з Одеської юридичної академії.
Мер Труханов поки відмовчується, але його прес-служба назвала петицію “політичним замовленням” і “спробою дестабілізувати ситуацію в місті”.
Думка одеситів
В дитинстві бабуся водила мене на Привоз і завжди казала: “Олежику, запам’ятай — в Одесі все вирішують не на Думській, а на кухнях”. Сьогодні ці “кухонні розмови” переходять у активні дії.
На Молдаванці, де я виріс, люди підтримують петицію майже одностайно. Коли заходжу в “Продукти” на розі Мясоєдовської, продавчиня Раїса навіть не дає мені закінчити питання:
“Та звісно підписала! Мій дід ще казав: риба гниє з голови. Як може керувати містом людина з російським паспортом? А вони ще й дивуються, чому молодь виїжджає…”
Але є й інша сторона. На Фонтані, в новому житловому комплексі, зустрічаю Віктора Семеновича, колишнього портовика. Він в петицію не вірить.
“Слухай, синку, скільки вже було цих петицій? Щось змінилось? Он в 2019-му була історія з бурштиновою кімнатою в його маєтку — і що? Як працював, так і працює”, — хитає головою старий одесит.
Реакція міської влади
Одеська міськрада розділилась на два табори. Депутат Максим Гордієнко вважає, що петиція — лише перший крок до наведення ладу в місті.
“Три роки ми намагаємось провести аудит комунальних підприємств. Три роки! І щоразу щось заважає. Може, хоч тепер зрушиться з місця”, — каже він мені після засідання транспортної комісії.
Міська влада вже анонсувала масштабний ремонт доріг і запуск нових тролейбусів — критики називають це “реакцією на петицію”. На Молдаванці справді з’явилась техніка, але місцеві жителі ставляться до цього скептично.
“Як перед виборами — всі згадують про нас. Почекайте місяць — і техніка знову зникне”, — говорить Олександр, який тримає невеликий магазин будматеріалів на Прохорівській.
Фінансові питання
Згідно з даними платформи Prozorro, на яку я заходив для попередньої статті, за останній рік кількість тендерів на ремонт міської інфраструктури зменшилась на 30%, при цьому їх вартість зросла майже вдвічі.
У виконкомі пояснюють це інфляцією, а громадські активісти вказують на корупційні схеми. Навіть члени однієї політичної сили в міськраді розділились у оцінках петиції.
Різноманіття поглядів
На Приморському бульварі, де я часто гуляю вечорами, настрій у людей неоднозначний.
“Навіщо розхитувати човен? Подивіться, скільки туристів, нові ресторани відкриваються. А те, що в нього російський паспорт — так у половини бізнесменів в Одесі він є”, — каже мені Віталій, власник сувенірного магазину.
Але молода пара, яка сидить на лавочці з видом на пам’ятник Дюку, впевнена: зміни необхідні.
“Ми повернулись з Києва саме тому, що любимо Одесу. Але якість життя тут залишає бажати кращого. І справа не в туристичному центрі, а в спальних районах, де живе більшість людей”, — ділиться Марина, IT-спеціалістка.
Перспективи та очікування
Тепер усі чекають реакції Президента. За законом, він має розглянути петицію, яка набрала необхідну кількість голосів. Але конкретних строків законодавство не встановлює.
В історії сучасної Одеси це перший випадок, коли петиція щодо позбавлення громадянства посадовця набирає такі оберти. Це свідчить про глибокий запит на зміни в системі міського управління.
А поки в одеських двориках і на кухнях продовжують обговорювати петицію. І як сказав би мій дідусь: “В Одесі політику роблять не на площах, а за чаркою чаю в Пасажі”.
