Штучний інтелект фейки проти правоохоронців Україна: що варто знати одеситам
В інформаційному просторі України дедалі частіше з’являються фейки, створені за допомогою штучного інтелекту, що дискредитують українських військових та правоохоронців. Ці маніпуляції стають усе досконалішими та складнішими для виявлення пересічними громадянами. Одеса, як стратегічно важливий регіон, також стає мішенню подібних інформаційних атак.
Нещодавно в соціальних мережах почало поширюватися відео, де нібито українські поліцейські жорстоко поводяться з цивільними. Аналіз, проведений фахівцями з медіаграмотності, виявив характерні ознаки синтетичного контенту: неприродні рухи персонажів, невідповідності в текстурах форми правоохоронців та специфічні спотворення облич.
“Технології генерації відеоконтенту досягли рівня, коли нетренованому оку складно відрізнити фейк від реального відео, особливо якщо воно низької якості або знято в поганому освітленні”, — пояснює Олексій Коваленко, експерт з кібербезпеки Одеського національного університету.
За даними Центру стратегічних комунікацій, з початку повномасштабного вторгнення Росії кількість дезінформаційних кампаній проти українських силових структур зросла втричі. Подібні фейки мають чітку мету — підірвати довіру населення до державних інституцій, спровокувати внутрішній розбрат та посилити тривожність серед громадян.
Особливо вразливими до такої дезінформації є прикордонні та приморські регіони, включаючи Одещину. Як обласний центр із потужним портом та мультикультурним населенням, Одеса становить особливий інтерес для ворожих інформаційних операцій.
“Ми фіксуємо спроби поширення регіонально орієнтованих фейків, які враховують специфіку одеського регіону — згадують конкретні вулиці, райони чи навіть місцевий діалект”, — зазначає Марина Вербицька, співробітниця Департаменту стратегічних комунікацій Національної поліції в Одеській області.
Особливості сучасної дезінформації
Відмітною рисою нової хвилі дезінформації є використання штучного інтелекту не лише для створення фото- та відеоматеріалів, але й для адаптації цього контенту до специфіки цільової аудиторії. За словами експертів, це свідчить про високий рівень підготовки інформаційних атак та розуміння психологічних особливостей різних груп населення.
Міністерство цифрової трансформації України спільно з громадськими організаціями розгорнуло кампанію з підвищення медіаграмотності, щоб навчити громадян розпізнавати синтетичний контент. Проте відповідальність лежить і на самих споживачах інформації.
Як розпізнати фейки, створені штучним інтелектом?
На це запитання відповідають експерти з Інституту масової інформації. Серед головних ознак: неприродні пропорції тіла, дивні спотворення обличчя при різкій зміні ракурсу, помилки в дрібних деталях (наприклад, кількість пальців на руках), нелогічні або розмиті елементи фону та неприродна міміка.
“Варто звертати увагу на джерело інформації. Якщо відео з’являється в анонімних Telegram-каналах без посилання на офіційні джерела, це вже має насторожити”, — радить Віталій Голубєв, медіаексперт одеського Центру журналістських розслідувань.
Національна поліція та Служба безпеки України регулярно оприлюднюють спростування резонансних фейків та закликають громадян повідомляти про підозрілий контент. У разі виявлення сумнівних матеріалів варто перевіряти інформацію на офіційних ресурсах правоохоронних органів та використовувати спеціалізовані платформи для перевірки фактів.
Ініціативи для одеситів
Для мешканців Одеси та області на базі обласної бібліотеки ім. М. Грушевського розпочато цикл тренінгів з медіаграмотності, де експерти навчають розпізнавати маніпуляції та критично оцінювати інформацію. Записатися на безкоштовні заняття можна через офіційний сайт бібліотеки або в соціальних мережах установи.
“Найкращий захист від дезінформації — це обізнаність і критичне мислення. Наше завдання — надати одеситам необхідні інструменти для самостійної верифікації інформації”, — підкреслює Ірина Кравчук, організаторка тренінгів.
Варто зазначити, що за поширення завідомо неправдивої інформації, особливо такої, що може спричинити паніку або дискредитувати державні інституції під час воєнного стану, передбачена юридична відповідальність. Тому перш ніж ділитися сенсаційними матеріалами, варто переконатися в їхній достовірності.
Інформаційна безпека як пріоритет
У сучасних умовах інформаційна гігієна стає не менш важливою, ніж фізична безпека. Розуміння технологій створення фейків та механізмів їхнього поширення дозволяє громадянам стати свідомими учасниками інформаційного простору, а не пасивними споживачами та ретрансляторами дезінформації.
Одеський регіон, завдяки своєму географічному положенню та історичній ролі, завжди був на перехресті інформаційних впливів. Саме тому критичне мислення та медіаграмотність для одеситів — не просто корисні навички, а необхідний елемент безпеки в умовах сучасної гібридної війни.
