Арешт мера: як Одеса зустріла новину про Труханова
Я прокинувся вчора від дзвінка колеги: «Олег, ти вже чув? Труханова затримали!» Не встиг я випити свою ранкову каву на балконі з видом на Молдаванку, як телефон почав розриватися від повідомлень. Таке в Одесі трапляється нечасто.
Вийшовши на Дерибасівську, я одразу відчув, що місто гуде. Біля Пасажу зустрів Семена Марковича, старого приятеля мого діда.
«Шо я вам скажу, Олежик, — підняв він палець догори. — Це вже третій мер, якого у нас забирають. Боделан втік, Гурвіца знімали, тепер Труханов. А дороги як були, так і залишилися».
Справді, новина про цілодобовий домашній арешт Геннадія Труханова облетіла місто зі швидкістю одеської плітки. Біля міської ради я побачив кількох активістів з плакатами «Труханову — ні!» та невелику групу підтримки мера.
Реакція громадськості
Марина Ковальчук, координаторка громадської організації «Чесна Одеса», каже: «Ми давно говорили про корупційні схеми в місті. Земельні ділянки, будівництво, закупівлі — скрізь була система».
В кафе «У тьоті Сонєчки» на Грецькій, де я часто беру каву, відвідувачі активно обговорювали ситуацію.
«А пам’ятаєте, як він з Кивалова на мера пересів? — емоційно розповідав чоловік у капелюсі сусідам по столику. — А як його вже затримували в аеропорту? І знову на коні був. Може, і цього разу викрутиться».
Деталі справи
Рішення суду про арешт мера підтверджує серйозність звинувачень. За даними слідства, йдеться про розкрадання коштів при закупівлі будівель заводу «Краян». Сума збитків оцінюється у понад 90 мільйонів гривень.
Я вирішив пройтися до району Молдаванки, де народився. Біля будинку на Мясоєдовській зустрів свого колишнього вчителя історії Володимира Петровича.
«Знаєш, Олег, я тут живу 65 років, і бачив всяких мерів. Деякі будували, деякі крали, деякі і те, і інше робили. Але місто якось живе своїм життям, незалежно від них. Ось зараз на Молдаванці новий сквер відкрили — хороша справа. А хто там що вкрав — нехай суд розбирається».
Настрої на Привозі
На Привозі, куди я заглянув купити свіжої риби, думки розділилися. Тьотя Роза, продавчиня спецій, якій на вигляд років 70, махнула рукою: «Всі вони однакові! Один пішов — інший прийшов, а ціни на комуналку все одно ростуть».
А от Микола, який торгує рибою вже 20 років, має іншу думку: «При Труханові хоч щось робилося. Дороги ремонтували, парки відкривали. А тепер що буде? Знову бардак?»
Погляд молоді
На Думській площі я зустрів групу студентів-політологів з Одеського університету. Вони жваво дискутували про майбутнє міста.
«Це шанс для Одеси змінити систему управління, — переконана Аліна, третьокурсниця. — Можливо, нарешті з’явиться прозорість у міських фінансах».
Її одногрупник Віталій не такий оптимістичний: «Скоріш за все, буде як завжди — призначать виконуючого обов’язки з тієї ж команди, і все залишиться по-старому».
Офіційна позиція
В мерії офіційно коментують ситуацію стримано. Прес-служба повідомила, що міська рада продовжує працювати у звичному режимі, а обов’язки міського голови тимчасово виконує заступник.
Повертаючись додому повз Потьомкінські сходи, я згадав, як ще маленьким бігав тут з хлопцями. Місто змінювалося, приходили й йшли мери, а сходи стояли, як і сто років тому — символ незмінної Одеси.
Висновки
Хтозна, що буде далі з Трухановим і з містом. Але одне я знаю точно — одесити пережили багато штормів, переживуть і цей. А поки що вони обговорюють новину на лавочках, у дворах, на зупинках і в тролейбусах. І, звісно, чекають нових подробиць справи, які обов’язково з’являться найближчим часом.
А місто живе далі. Катера йдуть у море, бабусі торгують насінням біля Оперного, а на Дерибасівській туристи фотографують пам’ятник Утьосову. Така вона, моя Одеса.
