Вчорашня масована атака російських дронів на пункт пропуску “Орлівка” в Одеській області — черговий епізод системної стратегії Росії з блокування українських логістичних маршрутів. Ситуація потребує не просто оперативного реагування, а комплексного підходу до забезпечення безпеки прикордонної інфраструктури.
Атака сталася вранці, коли на КПП та прилеглу інфраструктуру було скинуто кілька вибухових пристроїв з безпілотників. За даними Держприкордонної служби, постраждали шестеро людей, серед них двоє прикордонників. Пошкоджено службові приміщення та кілька автомобілів, що перебували в черзі.
“Це цілеспрямована атака на цивільну інфраструктуру, яка обслуговує не лише комерційні вантажі, але й гуманітарні потоки”, — повідомив представник Одеської ОВА Сергій Братчук.
Відразу після атаки роботу пропускного пункту було тимчасово призупинено, що спричинило накопичення транспорту на підʼїздах до КПП з українського боку та на румунській території.
Стратегічне значення переправи Орлівка-Ісакча
Поромна переправа Орлівка-Ісакча є критично важливим логістичним коридором для південних областей України. Після блокування морських портів ця транспортна артерія набула особливого значення.
“Через переправу Орлівка-Ісакча проходить до 40% наземного вантажопотоку з півдня України до країн ЄС. Це один із небагатьох маршрутів, що залишається відносно стабільним в умовах війни”, — пояснює Віктор Довгань, експерт з транспортної логістики.
Після атаки румунські прикордонники підтвердили готовність допомогти з розвантаженням черги, але повноцінне відновлення роботи КПП потребуватиме часу.
Це вже третій випадок атаки на цей пункт пропуску за останні півроку. Попередні інциденти також призводили до тимчасового припинення роботи переправи.
Економічні наслідки блокування
Удари по логістичній інфраструктурі мають прямий економічний ефект. За оцінками Одеської торгово-промислової палати, кожен день простою переправи означає затримку товарів на суму понад 5 мільйонів євро.
“Для аграріїв півдня України це особливо болісно. Саме зараз відбувається активний експорт нового врожаю, і будь-які затримки призводять до втрати контрактів та додаткових витрат”, — зазначає Олена Резнікова, економічна аналітикиня OdesaNews.Today.
Вплив на логістичні ланцюжки відчувають не лише великі експортери, але й середній та малий бізнес регіону. Для багатьох підприємців доставка товарів через Румунію стала основним каналом зв’язку з європейськими ринками.
Системна стратегія агресора
Атака на Орлівку — не випадковий епізод, а частина цілеспрямованої стратегії з блокування економічних можливостей України.
“Росія намагається створити “ефект задушення” для української економіки. Після того як не вдалося повністю заблокувати морські порти завдяки зерновому коридору, агресор переключився на наземні шляхи сполучення”, — коментує Михайло Гончар, президент Центру глобалістики “Стратегія XXI”.
Подібна тактика застосовувалася російськими силами і раніше — удари по портовій інфраструктурі Одеси, атаки на мости та переправи через Дунай, пошкодження залізничних вузлів.
Особливо вразливими є прикордонні пункти пропуску, оскільки вони, на відміну від військових об’єктів, мають обмежений рівень захисту від повітряних атак.
Заходи з посилення безпеки
Після вчорашнього інциденту Державна прикордонна служба оголосила про додаткові заходи з посилення безпеки на КПП південного регіону.
“Ми розгортаємо додаткові мобільні групи протиповітряної оборони та посилюємо систему раннього оповіщення на прикордонних пунктах пропуску”, — заявив речник ДПСУ Андрій Демченко.
Одеська ОВА у співпраці з військовим командуванням працює над створенням більш надійної системи захисту цивільної інфраструктури в прикордонній зоні.
“Необхідно не лише реагувати на атаки, але й працювати на випередження. Спільно з партнерами з Румунії ми розробляємо протокол прискореного відновлення роботи переправи після інцидентів”, — зазначив заступник голови ОВА Олександр Ворошилов.
Міжнародна реакція та підтримка
Атака на цивільний пункт пропуску викликала реакцію міжнародних партнерів України. Зокрема, МЗС Румунії висловило занепокоєння інцидентом та підтвердило готовність надати допомогу у відновленні роботи переправи.
Представництво ЄС в Україні також засудило удар по цивільній інфраструктурі. Європейська комісія розглядає можливість виділення додаткового фінансування для посилення безпеки прикордонних логістичних коридорів.
“Атаки на логістичну інфраструктуру — це не лише проблема України, але й питання безпеки постачань для всього європейського ринку“, — відзначив представник Єврокомісії з питань транспорту.
Перспективи розвитку альтернативних маршрутів
Експерти з логістики наголошують на необхідності розвитку альтернативних транспортних маршрутів для зменшення залежності від окремих пунктів пропуску.
“Одеська область має потенціал для створення додаткових переправ через Дунай. Зокрема, перспективним є розвиток переправи Рені-Галац, яка могла б розвантажити Орлівку”, — пояснює Віталій Душко, експерт з розвитку портової інфраструктури.
Міністерство інфраструктури вже працює над розширенням можливостей інших пунктів пропуску на кордоні з Молдовою та Румунією, проте реалізація цих планів потребує часу та значних інвестицій.
Атака на Орлівку вкотре демонструє, що безпека логістичних маршрутів залишається одним із ключових викликів для економічної стійкості південного регіону України. Відновлення роботи пункту пропуску очікується впродовж наступних днів, але для забезпечення стабільності його функціонування необхідні системні рішення з посилення захисту цивільної інфраструктури.
