Сьогодні проїхав тією дорогою, що з’єднує Болград, Кубей та Арциз. Ви знаєте, як часто одесити жартують про наші дороги? “Не дорога, а атракціон для перевірки підвіски”. Але тепер там все інакше.
Початок подорожі
Ранок почався з дзвінка від старого друга Сашка, який тримає невеличкий бізнес в Арцизі. “Олеже, ти ж журналіст, напиши вже про нашу дорогу. Почали ремонтувати, але ніхто не знає, коли закінчать”.
Вирішив перевірити сам. Взяв камеру, сів у старенький “Ланос” (тринадцять років разом, як-не-як) і поїхав.
Дорога Т-16-08
Дорога Т-16-08 Болград-Кубей-Арциз — це 47 кілометрів життєво важливого шляху для півдня Одещини. Багато хто з моїх земляків пам’ятає, як ще рік тому тут було справжнє пекло для водіїв: ями глибиною з каструлю, латки на латках і об’їзні маршрути полями.
Зустріч з водієм
На місці зустрів Миколу Петровича, водія маршрутки, який 15 років возить людей цим маршрутом. Стоїть біля дорожніх робіт, курить, спостерігає.
“Бачиш, синку, нарешті взялись”, — показує на дорожників. “Я на цій дорозі три підвіски поміняв. Люди як їхали — молилися. Особливо взимку або в дощ. А зараз уже десять кілометрів зробили, як по маслу їдемо”.
Хід робіт
Підрядник — компанія “Автомагістраль-Південь” — працює на ділянці від села Виноградівка до Кубея. Бригадир Віталій розповів, що роботи проходять у рамках президентської програми “Велике Будівництво”.
“Ми знімаємо старе покриття, укріплюємо основу, а потім кладемо нове асфальтобетонне покриття у два шари”, — пояснює він, перекрикуючи гуркіт техніки. “До кінця року плануємо завершити”.
На об’єкті працює понад двадцять одиниць техніки: екскаватори, котки, асфальтоукладальники. Хлопці трудяться навіть у спеку — всі засмаглі, як чорноморські рибалки.
Відгуки місцевих
Зупинився поговорити з місцевими в Кубеї. Бабуся Марія, яка торгує домашньою бринзою при дорозі, каже: “Синку, ми вже й не вірили, що доживемо. Три роки назад обіцяли, два роки тому обіцяли… А тепер дивись — роблять. Тепер до лікарні в Болград нормально доїдемо”.
За інформацією Служби автомобільних доріг в Одеській області, на ремонт цієї дороги виділено 228 мільйонів гривень. Планують не тільки оновити покриття, але й облаштувати узбіччя, встановити дорожні знаки і зробити розмітку.
Ситуація в Арцизі
Проїхав далі в бік Арциза. Там роботи ще не розпочалися, але техніка вже завезена. Зустрів свого колишнього однокласника Петра, який зараз працює в районній адміністрації.
“Нарешті!” — тисне мені руку. “Ми три роки бомбардували листами всі інстанції. Ця дорога — наша артерія. Тут і швидкі їздять, і шкільні автобуси, і фермери врожай возять. В Арцизі у нас переробні підприємства, а в Болграді — лікарня та адміністративні установи”.
Спогади та надії
Поки повертався до Одеси, згадав, як малим їздив з батьком цією дорогою до бабусі в Кубей. Тоді, в 90-х, дорога теж була не цукор, але якось терпіли. Покоління змінюються, а проблеми ті самі.
Та зараз, схоже, справа зрушила з мертвої точки. Якщо все піде за планом, до зими матимемо нормальну трасу. І тоді бабуся Марія зможе їздити до лікарні без молитви, а Микола Петрович зекономить на ремонті маршрутки.
Пам’ятаю, мій дідусь казав: “Одесит одесита далеко бачить”. Особливо якщо дорога хороша. Сподіваємося, скоро і на цьому напрямку будемо бачити один одного частіше і без пригод на вибоїнах.
