Благодійні заходи День Незалежності України

Олег Чигрин
Автор:
Олег Чигрин - Журналіст-репортер з питань життя міста та районів
6 хв читання

Благодійні заходи День Незалежності України

Сьогодні рано-вранці пройшовся Приморським бульваром. Місто ще дрімало, але вже відчувалося святкове хвилювання. День Незалежності завжди був особливим для одеситів, але останні роки надали йому нового змісту.

— Олеже, ти прийдеш на благодійний ярмарок біля Оперного? — запитала мене вчора Тамара Петрівна, сусідка, яка живе в нашому будинку на Молдаванці вже років 40. — Ми з дівчатами напекли стільки пирогів, що можемо пів-Одеси нагодувати!

Звісно, я пообіцяв прийти. Тамара Петрівна та її подруги — колишні вчительки з 56-ї школи — вже другий рік організовують такі ярмарки. Всі зібрані кошти передають на потреби ЗСУ.

У цьому році благодійні ініціативи до Дня Незалежності розквітли по всій Одесі як ніколи раніше. Від Аркадії до Лузанівки — всюди відбуваються події, які поєднують святкування та допомогу.

Волонтерські ініціативи

На Дерибасівській зустрів Макса Коваленка — ми разом вчилися в коледжі журналістики. Тепер він координує волонтерський центр “Одеса для ЗСУ”.

— Ми організували благодійний забіг від Воронцовського маяка до пам’ятника Дюку, — розповів він, поправляючи окуляри. — Минулого року зібрали майже 200 тисяч. Цього року очікуємо вдвічі більше.

За його словами, участь взяли вже понад 500 одеситів різного віку — від школярів до пенсіонерів. Стартовий внесок — від 200 гривень, але багато хто жертвує більше.

Благодійний ярмарок

Біля Оперного театру розгорнувся справжній фестиваль. Тут і концерт місцевих музикантів, і виставка картин, і той самий ярмарок, про який говорила Тамара Петрівна.

— Ми зібрали понад 50 майстрів з усього міста, — розповіла мені Олена Дмитрук, організаторка ярмарку. — Тут і вишиванки ручної роботи, і прикраси, і домашня випічка. Все — за благодійні внески.

Особливо зворушливо було бачити дітей, які продавали власноруч зроблені браслети та листівки. Шестирічна Софійка з Таїрова розповіла мені, що хоче “допомогти нашим солдатикам перемогти”.

У Міському саду зустрів старого знайомого — Віктора Семеновича, колишнього моряка, який живе на Слободці. Він грав на акордеоні, а перед ним стояла скринька для пожертв.

— Як справи, морячок? — запитав він, побачивши мене. — Бачиш, стараюся як можу. Вже три тисячі зібрав. Небагато, але від щирого серця.

Концерт “Вільна Одеса — Вільна Україна”

Особливо масштабний захід відбувся на Ланжероні. Благодійний концерт “Вільна Одеса — Вільна Україна” зібрав кілька тисяч людей. Квитки коштували від 300 гривень, всі кошти пішли на закупівлю медичного обладнання для військового шпиталю.

— Ми хочемо показати, що Одеса — це не лише море та шутки-прибаутки, — розповіла Наталя Варченко, одна з організаторок. — Ми — невід’ємна частина України, і ми робимо все можливе для перемоги.

На сцені виступали як відомі одеські колективи, так і музиканти-фронтовики, які приїхали у відпустку. Особливо запам’ятався виступ гурту “Одеса-Мама”, коли весь пляж співав “Червону калину”.

Фотовиставка “Незламні”

На Грецькій площі відкрили фотовиставку “Незламні”. Фотографії одеситів, які зараз захищають країну на фронті. Біля кожного портрета — QR-код для донату на конкретну військову частину.

— Це мій син, — сказала мені літня жінка, показуючи на фото молодого чоловіка в камуфляжі. — Він з перших днів на фронті. Я пишаюся ним кожної миті.

Спортивні благодійні заходи

В Аркадії організували благодійний пляжний волейбольний турнір. Команди сформували з відомих одеситів — спортсменів, музикантів, блогерів. Вхід — за благодійним внеском. За словами організаторів, зібрали понад 100 тисяч гривень на тепловізори.

Привоз долучається

Навіть на Привозі відчувалося свято. Продавці прикрасили свої ряди синьо-жовтими стрічками, а деякі навіть віддавали частину виручки на благодійність.

— Шо тебе здивує, синок? — запитала мене Раїса Марківна, яка торгує спеціями вже років 30. — Ми тут уже третій ящик для військових збираємо. І консерви, і сало, і цигарки — хто шо може.

Психологічна підтримка

Особливо важливо, що багато заходів були орієнтовані не лише на збір коштів, але й на психологічну підтримку. В парку Шевченка організували зустріч сімей військових, де психологи проводили тренінги та індивідуальні консультації.

— Ми часто забуваємо, що родини наших захисників теж потребують підтримки, — розповіла Ірина Ковальчук, психологиня. — Тут вони можуть поговорити з тими, хто розуміє їхні переживання.

Ресторатори Одеси

До благодійних ініціатив долучилися й одеські ресторатори. Більше 30 закладів міста пропонували спеціальне меню, де частина вартості страв йшла на потреби військових.

— Ми розробили патріотичне меню, — розповів Сергій Литвиненко, власник ресторану на Дерибасівській. — Найпопулярніша страва — борщ “Незалежність”. За кожну порцію 50 гривень йде на закупівлю генераторів.

Свічка пам’яті

Ближче до вечора на Потьомкінських сходах відбулася найзворушливіша подія — “Свічка пам’яті”. Сотні одеситів запалили свічки в пам’ять про тих, хто віддав життя за нашу незалежність.

Стоячи там, на сходах, з яких відкривається вид на наш порт, я відчув особливий момент єдності. Поруч зі мною стояли і бабусі з Молдаванки, і студенти з політеху, і моряки, і айтішники з Аркадії. Всі разом, всі — одесити, всі — українці.

Висновки

День Незалежності в Одесі цього року — це не просто свято, а демонстрація сили духу, єдності та непохитної віри у перемогу. І кожна благодійна ініціатива — це ще один крок до неї.

Повертаючись додому на Молдаванку, я зрозумів, що ніколи ще не відчував такої гордості за своє місто. Наша Одеса вміє не лише жартувати та насолоджуватися життям, але й об’єднуватися у важкі часи, щоб допомагати тим, хто зараз на передовій.

Як казала моя бабуся: “Одесити — як чай. Ти не знаєш, наскільки вони сильні, поки не опиниш їх у гарячій воді”.

Поділитися цією статтею
Журналіст-репортер з питань життя міста та районів
Стежити:
Олег — одесит у третьому поколінні, знає це місто як власну кишеню. Народився на Молдаванці, навчався в Одеському коледжі журналістики, пізніше — в Одеському університеті. Починав як кореспондент для районної газети, згодом працював у міському радіо та як стрингер для онлайн-медіа. Його стиль — живий репортаж, де головну роль грають не цифри, а люди. Він пише про те, як змінюється Одеса: від комунальної реформи до відкриття нових скверів, від транспортних проблем до ініціатив громад.
Коментарів немає

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *