Серпень 2025-го: Одеса Готується до Свята
Йшов серпень 2025-го, а Одеса вже готувалася до свята. Той особливий настрій, коли місто ніби завмирає в очікуванні. Я спускався сходами Потьомкінськими і думав: «Як же місто змінилося за ці роки».
Пам’ятаю, як ще малим батько водив мене на Приморський бульвар дивитися святковий салют. Тоді, у 90-ті, це було щось неймовірне. Бабуся Ріта з нашого двору на Молдаванці завжди казала: «Олежик, запам’ятай цей день. Ми стільки років його чекали». І я запам’ятав.
А зараз йду і бачу, як комунальники розвішують національні прапори вздовж усієї Дерибасівської. Біля Оперного вже встановлюють сцену. «Будемо працювати всю ніч», — каже Микола, бригадир монтажників. «Свято має бути на рівні».
Плани Міської Влади
У мерії цього року обіцяють масштабне святкування. «Ми запланували низку заходів, які відбуватимуться в усіх районах міста», — розповіла Світлана Петренко, заступниця міського голови з питань культури. «Хочемо, щоб кожен одесит відчув свято, незалежно від того, де він мешкає — на Таїрова чи на Пересипу».
Основна святкова локація — традиційно Приморський бульвар та Потьомкінські сходи. Тут встановлять головну сцену міста, де з 16:00 виступатимуть місцеві колективи, а ввечері — зірки української естради.
Святкові Локації
На Думській площі розгорнеться виставка майстрів народної творчості. Тут я зустрів Марію Степанівну, яка вже 15 років вишиває картини з видами Одеси.
«Я народилася на Слободці, все життя прожила в Одесі. У кожну роботу вкладаю душу і спогади», — каже майстриня, показуючи вишитий Спасо-Преображенський собор.
У міському саду організують дитячу зону з атракціонами та майстер-класами. «Минулого року мій онук тут навчився робити витинанки, — розповідає Анатолій, пенсіонер з Фонтана. — Цього року обов’язково знову прийдемо».
На Грецькій площі встановлять фуд-корти з національною кухнею різних регіонів України. «Одеса — це місто, де зустрічаються всі культури», — пояснює Олена Сидорчук, організаторка гастрономічної частини свята.
Історична Частина Програми
Особисто для мене найцікавіша частина програми — історична реконструкція на Військовому узвозі. Там відтворять події різних періодів боротьби за незалежність.
«Ми покажемо і козацьку добу, і період УНР, і сучасну історію», — розповідає Валентин, учасник клубу історичної реконструкції «Чорноморська Січ».
Святкування в Районах Міста
Не забули і про віддалені райони. На Котовського вперше організують великий концерт за участю місцевих талантів. «Нарешті і про нас згадали, — каже Ірина, мешканка мікрорайону. — Раніше щоб потрапити на свято, треба було їхати в центр».
На Таїрова облаштують спортивну зону з турнірами з вуличного баскетболу та воркауту. «Молодь повинна мати альтернативу звичайним посиденькам», — впевнений Сергій, тренер з місцевої ДЮСШ.
Екстремали матимуть змогу взяти участь у запливі від пляжу Ланжерон до 16-ї станції Великого Фонтану. «Минулого року доплив лише до 10-ї станції, цього року поставив собі мету — подолати весь маршрут», — ділиться планами Максим, учасник заходу.
На Французькому бульварі відкриється виставка ретро-автомобілів. Власник колекції «Запорожців» Віктор Павлович пишається своїми експонатами: «Кожна машина — це частина історії нашої країни».
Святкування по всій Україні
«Одеса завжди святкувала з розмахом, але цього року програма особливо насичена», — коментує Олександр Коваленко, історик і краєзнавець. «Після всього, що пережила наша країна, кожен День Незалежності — це подвійне свято».
Цікаво, що цього року святкування охопить і передмістя. У Чорноморську організують морський парад, у Фонтанці — фестиваль національної кухні, а в Авангарді — змагання з національних видів спорту.
Говорячи про святкування по всій Україні, варто відзначити, що Київ готує грандіозний парад на Хрещатику, Львів — середньовічний фестиваль в історичному центрі, а Харків — масштабний концерт на площі Свободи.
Одеський Характер Свята
Але одесити завжди пишалися особливим підходом до святкування. «У нас не просто День Незалежності, у нас — свято з одеським характером», — підморгує мені Семен Маркович, старожил з Молдаванки.
Напередодні свята в мене особливий настрій. Згадую, як мій дідусь, корінний одесит, розповідав про своє життя в різні періоди — за царя, за «совєтів», за незалежної України. «Головне, Олежику, що ми дожили до того, що наші діти можуть жити у вільній країні», — казав він.
І коли я дивлюся, як місто готується до свята, як майорять синьо-жовті прапори на будинках Дерибасівської, як молодь з гітарами збирається біля Дюка, розумію — ми таки вибороли своє право святкувати. І це найцінніше.
