Святкування Дня Державного Прапора в Одесі
Я саме повернувся з проспекту Шевченка, де наші хлопці в чорній формі влаштували справжнє свято для водіїв. День Державного Прапора – це вам не просто галочка в календарі, а наша патрульна поліція це чудово розуміє.
Стою біля світлофора і бачу: замість звичних перевірок документів патрульні зупиняють машини і… вручають водіям маленькі прапорці! Отакої! Лице Сергія, який їхав на роботу на своєму потріпаному “Ланосі”, буквально розцвіло від несподіванки.
“Думав, знову за ремінь безпеки причепляться, а тут – на тобі, подарунок! Приємно, шо вам сказати”, – ділиться Сергій, акуратно прикріплюючи синьо-жовтий прапорець до панелі автомобіля.
Ініціатива поліції
Начальник одеської патрульної поліції Юрій Рибак, з яким я перекинувся кількома словами, пояснив задум акції: “Хочемо, щоб люди асоціювали патрульних не тільки з штрафами. Ми також частина громади, і сьогоднішнє свято – наше спільне”.
А я от пригадав, як бабуся розповідала, що в радянські часи міліціонери теж роздавали прапорці – тільки червоні. Часи змінилися, кольори змінилися, але традиція лишилася. І це якось по-одеськи – зберегти форму, але наповнити її новим змістом.
Святкування біля Парку Перемоги
Біля Парку Перемоги патрульні розгорнули справжній “пункт святкового настрою” – з синьо-жовтими стрічками, наліпками та прапорцями. Тут же помічаю Марину, матір трьох дітей, яка спеціально заїхала сюди дорогою до школи.
“Діти в захваті! Для них це і урок патріотизму, і просто радість. Та й з поліцейськими в такій атмосфері спілкуватися – зовсім інша справа”, – розповідає вона, поки її малеча з гордістю розмахує прапорцями.
Цікаво спостерігати за реакцією водіїв. Хтось спочатку насторожується – все ж таки коли тебе зупиняє патрульний, перша думка не про подарунки. Але потім розслабляються, посміхаються, дехто навіть фотографується з патрульними.
Відгуки учасників акції
“Я третій рік на цій дільниці працюю, і знаєте, коли добре слово можеш сказати людині, а не протокол виписати – це зовсім інша робота”, – ділиться зі мною патрульна Олена, 28-річна корінна одеситка з Фонтана.
До речі, ініціативу підтримали і місцеві підприємці. Пекарня “Булочна №5” з Дерибасівської передала патрульним коробку з печивом у формі прапора для частування водіїв. Такий собі одеський внесок у загальнонаціональне свято.
“Ми спочатку хотіли щось масштабніше зробити, – розповідає мені лейтенант Максим, – але вирішили, що краще простіше, але щиріше. Головне – настрій людям підняти”.
Святкування в різних районах міста
І це їм вдається. Навіть затори сьогодні якісь не такі напружені. Стою, спостерігаю і згадую, як ще малим бігав на першотравневі демонстрації з татом. Тоді прапори були зовсім інші, але відчуття свята – схоже.
А от на Пересипу, як розповіли колеги, патрульні зібрали цілий кортеж з таксистів, які прикрасили свої машини прапорцями і проїхалися від Пересипського мосту до Привозу.
Значення свята для одеситів
День Державного Прапора – символічне свято. І справа не в масштабних концертах чи офіційних церемоніях, а в таких от маленьких жестах, які показують: ми – одна країна, одне місто, одна громада. І навіть якщо завтра патрульні знову почнуть виписувати штрафи за перевищення швидкості, сьогоднішній день вже змінив щось у сприйнятті одне одного.
Біля морвокзалу зустрів старого знайомого, Михайла Степановича, колишнього моряка, який прийшов подивитися на підняття прапора.
“Знаєш, Олеже, я на п’яти морях ходив під різними прапорами. Але коли бачу наш, серце особливо б’ється. Це ж наше, рідне”, – каже він, дивлячись, як майорить синьо-жовтий стяг над Одеською затокою.
І з цим важко не погодитись. Як би ми не бурчали на життя, на владу, на дороги і на ціни – є щось, що нас об’єднує. І іноді потрібен просто маленький прапорець на панелі автомобіля, щоб про це згадати.
