Спостереження з Молдаванки
Мій ранок почався на балконі невеличкої квартири на Молдаванці. Звідси вже 10 років спостерігаю, як змінюється профіль міста. Але сьогодні мій погляд прикутий до новобудови на Французькому бульварі, що виросла наче гриб після дощу. Ще вчора міг бачити шматочок моря, а сьогодні — 24-поверховий “елітний житловий комплекс”, як його називають забудовники.
“Олег, ти чув, хто там квартири скуповує?” — запитує сусід дядя Жора, який прийшов по сіль. “Звичайні люди там точно не житимуть”, — додає він, пригладжуючи сиве волосся.
І я вирішив з’ясувати, хто ж купує елітну нерухомість в Одесі, коли середня зарплата ледь дотягує до 12 тисяч гривень.
Історія родини Соколових
Історія родини Соколових (прізвище змінено) — одна з багатьох, що я розкопав за останній місяць. Поки Віктор Соколов керує відділом у кіберполіції, його 68-річна теща Раїса Петрівна, колишня вчителька початкових класів, стала власницею апартаментів у новому комплексі “Перлина моря” вартістю понад 280 тисяч доларів. Коли я зв’язався з пані Раїсою, вона спершу здивувалась.
“Яка квартира? А, ця… Так, син допоміг купити на мою пенсію. Я все життя відкладала”, — сказала жінка і швидко завершила розмову.
За даними декларації самого Соколова, його офіційний дохід за останні 5 років склав близько 1,2 мільйона гривень. Пенсія тещі — приблизно 5 тисяч гривень на місяць.
Схеми приховування майна
“Це звичайна схема переписування майна на родичів”, — пояснює Марина Цвєтаєва з ГО “Одеський антикорупційний штаб”. “Ми відстежуємо десятки подібних випадків, коли батьки, тещі, свекри раптом стають власниками нерухомості, вартість якої перевищує їхній офіційний дохід за все життя”.
Побувавши в “Перлині моря”, розумію, що це не просто будинок — це фортеця для обраних. Трирівневий підземний паркінг, басейн на даху, приватний доступ до пляжу і цілодобова охорона.
“Нам тут не місце”, — кидає мені охоронець, коли помічає фотоапарат. Але через знайомого ріелтора вдається дізнатися більше. Серед власників — не лише родичі правоохоронців, але й сім’ї суддів, прокурорів, митників.
Погляд зсередини ринку
Василь Задорожний, ріелтор з 15-річним стажем, розповідає: “Елітна нерухомість в Одесі — це не просто житло, це показник статусу та інвестиція. 70% покупців — люди при посадах або їхні родичі. Готівка, переважно валюта. Документи оформлюються через довірених осіб”.
У Департаменті комунальної власності Одеської міської ради мені повідомили, що за останні два роки в місті зведено 12 елітних житлових комплексів. Середня вартість квадратного метра — від 2000 доларів, при цьому найдорожчі квартири продаються ще на етапі фундаменту.
Реальність елітної нерухомості
“Ми ж виросли в комуналках на Молдаванці, — розмірковує моя мама, коли ділюся з нею знахідками. — А тепер не можемо дивитися на море через ці бетонні мурашники. І хто там живе? Ніхто. Стоять порожні”.
Вона має рацію. За даними комунальних служб, у новозбудованих елітних комплексах постійно заселено лише 30% квартир. Решта — або інвестиція, або “запасний аеродром”.
Цікаво, що серед власників елітних квартир значна кількість людей, чиї офіційні доходи не дозволяють таких покупок. За даними Держреєстру нерухомості, який мені допомогли проаналізувати колеги з “Антикорупційного штабу”, 42% власників — близькі родичі чиновників та силовиків.
Юридична оцінка
“Це не просто корупція, це зневага до закону”, — говорить Олександр Вінницький, юрист ГО “Правовий захист”. “Навіть не приховують особливо. Теща, свекруха, племінник — і все, походження коштів пояснено”.
Представник забудовника “Перлини моря” від коментарів відмовився, але неофіційно співробітник відділу продажів підтвердив: “Звичайні люди у нас не купують. Здебільшого — ті, хто має доступ до бюджетних коштів”.
Наслідки розслідування
Щодо родини Соколових, то Національне агентство з запобігання корупції вже зацікавилося цією справою після моїх публікацій у соціальних мережах. Чи буде розслідування доведено до кінця — питання відкрите.
А поки — новобудови ростуть, перекриваючи одеситам вид на море. І щоранку, виходячи на балкон, я розумію: наше місто змінюється, але не завжди на краще.
“Олег, ти все пишеш?” — запитує дядя Жора, зустрівши мене біля під’їзду. “Пиши, може, хоч щось зміниться. Хоча… Хто їх там читає?”
Я не знаю відповіді. Але продовжую писати. Бо Одеса — це не лише елітні хмарочоси для обраних. Це насамперед люди, яким потрібно бачити море.
