Енергонезалежність шкіл Одещини: сім навчальних закладів перейшли на нову систему
Вчора пройшовся Малою Арнаутською, повертаючись з чергового завдання. Сонце пекло немилосердно, як то завжди буває в Одесі наприкінці липня. “Олеже, ти би краще написав про те, як школи виживають з цими тарифами,” – кинула мені через паркан Роза Мойсеївна, моя колишня вчителька фізики, яка тепер на пенсії, але досі цікавиться всім, що відбувається в освітній сфері.
І наче в відповідь на її прохання, сьогодні до редакції надійшла інформація: сім навчальних закладів Одеської області стали повністю енергонезалежними. Тому беру свій блокнот і вирушаю дізнатися, що це за диво таке.
Авангардівська школа
Першим пунктом моєї подорожі стала Авангардівська школа, що в передмісті Одеси. Ще здалеку помітив блискучі панелі на даху – сонячні батареї, які за словами директора Ігоря Петровича, забезпечують школу електроенергією з весни до осені.
“Минулого року наш заклад споживав електроенергії на 300 тисяч гривень, – розповідає Ігор Петрович, протираючи окуляри краєчком сорочки. – Зараз ми не тільки забезпечуємо себе, а ще й продаємо надлишок в мережу. За останні півроку заробили майже 120 тисяч гривень, які пішли на ремонт спортзалу”.
У школі також встановили теплові насоси замість старої газової котельні. Це дозволило зменшити витрати на опалення майже втричі. Навіть прибиральниця тьотя Галя, яка працює тут уже 30 років, схвально відгукується про нову систему: “Раніше діти в куртках сиділи, а тепер як в раю – тепло і свіжо!”
Інноваційні підходи у районних школах
У Білгород-Дністровському районі відвідав ще дві школи з подібними технологіями. В Салганській школі мене зустрів Василь Степанович, вчитель трудового навчання, який разом з учнями старших класів навіть створив невеличку власну вітрову установку.
“Ми її називаємо ‘Вітряк-годувальник’, – сміється Василь Степанович. – Вона, звісно, не весь заклад забезпечує, але кабінет інформатики живить. А ще – це найкраща наочність для дітей. Вони на власні очі бачать, як можна використовувати природні ресурси”.
Проект обласної адміністрації
За інформацією Одеської обласної військової адміністрації, проект з енергонезалежності шкіл розпочався ще два роки тому. “Перш за все, ми обрали заклади, які найбільше потерпали від перебоїв з електроенергією під час віялових відключень”, – пояснив мені Андрій Ковальчук, представник департаменту освіти.
У своєму дитинстві пам’ятаю, як у нас на Молдаванці регулярно світло вимикали. Мама запалювала гасову лампу, і я робив уроки при тьмяному світлі. Тепер у цих сімох школах такої проблеми немає – вони автономні.
Освітні ініціативи
Найцікавіше, що в Татарбунарській гімназії створили навіть навчальний курс “Енергоефективність та сталий розвиток”. Учні не просто користуються благами сонячних батарей, а й розуміють, як все працює.
“Діти нашої громади вже з п’ятого класу знають, що таке ‘зелений тариф’, і чому важливо економити ресурси, – розповідає вчителька географії Світлана Іванівна. – Торік наша учениця Марина навіть виграла обласну олімпіаду з екології з проектом про енергозбереження”.
Фінансовий аспект
Звісно, таке переобладнання шкіл коштує недешево. За словами представників влади, на кожний заклад пішло від 3 до 5 мільйонів гривень. Частина коштів – з обласного бюджету, решта – грантові програми від міжнародних партнерів.
“Але ці вкладення окупляться за 5-6 років, – запевняє Сергій Прохоренко, енергоаудитор, якого я зустрів в одній зі шкіл. – А потім заклади почнуть економити реальні гроші, які можна буде спрямувати на розвиток”.
Підсумки та перспективи
Повертаючись до Одеси, думав про Розу Мойсеївну. Треба буде зайти, розказати їй, як змінюється світ. Бо коли вона вчила мене законам фізики, ми й мріяти не могли, що колись школи перестануть залежати від централізованих мереж.
А ще думав про свою племінницю Софійку, яка в вересні йде в перший клас. Можливо, і її школа колись отримає сонячні батареї та теплові насоси. І для неї енергонезалежність буде чимось звичним, як для нас була звична стара радіаторна батарея, що ледь гріла взимку.
Сім шкіл для Одеської області – це тільки початок. За інформацією обласної влади, в наступному році планується обладнати ще щонайменше десять навчальних закладів подібними системами. Хто знає, можливо, скоро фраза “У школі сьогодні холодно” стане просто спогадом з минулого.
