Олександр Усик благодійний вечір для дітей з Миколаєва
Учора проходив повз Грецьку площу, коли помітив незвичне пожвавлення біля одного з ресторанів. Охорона, чорні автівки, знайомі обличчя… Як журналіст зі стажем, не міг просто пройти мимо. Виявилося — сам Олександр Усик з дружиною Катериною влаштували благодійну вечерю для діточок з Миколаєва.
“Наші діти — це майбутнє України”, — сказав мені Усик, коли я підійшов до нього за коротким коментарем. Він виглядав втомленим, але щасливим, спілкуючись з малечею.
Початок історії
Ця історія почалася ще місяць тому, коли до Одеси привезли групу дітей-сиріт з Миколаївської області. Маленькі гості міста вперше побачили море, відвідали дельфінарій та, як виявилося, отримали найбільший подарунок — увагу від чемпіона світу.
— Мій внук не міг заснути після зустрічі, все розповідав, як Усик показував йому боксерські стійки, — поділилася зі мною Людмила Петрівна, волонтерка, яка супроводжувала дітей. — Для дітей, які пережили обстріли та втратили батьків, така увага — справжні ліки.
Вечір з зірками
На вечері я помітив також Іво Бобула, який виконав кілька пісень для маленьких гостей, та музикантів гурту “Древо”. Усик особисто запросив їх, щоб створити для дітей справжнє свято.
Пам’ятаю, як ще моя бабуся розповідала, що Одеса завжди славилася своєю добротою та щедрістю. І ось, спостерігаючи за цим вечором, розумію — ця традиція жива.
Я поспілкувався з 12-річним Максимом, який розповів, що після зустрічі з Усиком вирішив теж стати боксером.
— Він такий сильний, але дуже добрий. Сказав мені, що найголовніше — це захищати слабших, — хлопчик світився від щастя, показуючи мені автограф чемпіона.
Щира допомога
Катерина Усик, дружина боксера, особисто слідкувала за тим, щоб діти отримали смачну вечерю та подарунки. Помітно, що для подружжя це не просто “галочка” для преси, а щира допомога.
Директорка дитячого будинку “Промінь” Олена Ковальчук розповіла мені, що Усики регулярно допомагають їхньому закладу, але не афішують це.
— Олександр привозив спортивне обладнання для наших хлопців ще до того, як став світовою зіркою. Це людина великого серця, — сказала вона, витираючи сльозу.
На Привозі сьогодні тільки й розмов про цю подію. Моя сусідка тітка Роза, яка торгує спеціями вже тридцять років, сказала: “Усик — справжній одесит душею. Хоч і не з нашого міста, але знає, що головне — це допомогти дітям”.
Завершення вечора
Вечір завершився феєрверком на Морвокзалі. Діти аплодували, а в очах дорослих блищали сльози. Це були сльози радості від того, що навіть у важкі часи є місце для добра і надії.
Покидаючи захід, я почув, як Усик тихо сказав своїй дружині: “Катю, давай наступного місяця запросимо дітей з Херсона”. І в цей момент я зрозумів, що став свідком не просто благодійної акції, а початку важливої традиції.
За моїми підрахунками, на цьому вечорі були присутні близько сорока дітей. Сорок усмішок, сорок історій, сорок надій на краще майбутнє. І один великий чемпіон, який не забуває про тих, хто потребує його підтримки.
Як кажуть в Одесі: “Добро повертається добром“. І хто знає, може, серед цих дітей росте майбутній чемпіон, який колись так само простягне руку допомоги іншим.
