Парк Перемоги Одеса фоторепортаж з головної зеленої зони
Морський бриз, запах кави і солодкої вати, дитячий сміх, закохані пари на лавочках і старі рибалки біля ставка — це все наш Парк Перемоги. Вчора я вирішив прогулятися його доріжками, щоб побачити, як змінюється улюблене місце відпочинку багатьох одеситів.
Народився я неподалік, на Черемушках, і пам’ятаю, як малим хлопцем з дідом ходив сюди на прогулянки. Тоді, у 90-х, парк здавався величезним і трохи занедбаним. Діду подобалося сидіти біля ставка і розповідати історії про те, як раніше тут проводили військові паради. «Олежку, тут танки стояли!» — згадую його захоплений голос.
Сучасний вигляд парку
Сьогодні Парк Перемоги виглядає зовсім інакше. На вході мене зустрічають нові клумби з квітами і відремонтовані алеї. Навесні 2021 року міська влада виділила кошти на благоустрій центральної частини, і це одразу помітно.
— Я щодня тут гуляю з собакою, — розповідає мені Тамара Петрівна, пенсіонерка, яка мешкає в будинку на проспекті Шевченка. — Парк став набагато чистішим. Поставили нові урни, лавочки. А головне — більше молоді приходить.
Справді, людей у парку багато. Біля фонтану, який запрацював після довгої перерви, зібралися мами з дітьми. Малеча захоплено спостерігає за струменями води.
— Ми з Днепропетровська приїхали до родичів, і нам порадили сюди прийти, — ділиться враженнями Ольга, тримаючи за руку п’ятирічного синочка. — У вас дуже гарно. Особливо подобається, що є і дитячі майданчики, і просто затишні місця, де можна посидіти в тіні.
Атракціони та розваги
Іду далі, повз атракціони. Там, де раніше стояли старі гойдалки, тепер сучасний комплекс з гірками і каруселями. Біля каси — невелика черга. Ціни кусаються, але бажаючих багато.
— Шо ви хочете? Зараз все дороге, — розводить руками Семен, який працює на атракціонах вже десять років. — Але діти є діти. Батьки останнє віддадуть, щоб малечу порадувати.
Ставок та рибалки
В глибині парку знаходжу улюблений ставок. Тут майже нічого не змінилося — ті ж качки плавають, ті ж рибалки сидять з вудками.
— О! Журналіст? — окликає мене літній чоловік у потертому капелюсі. — Напиши, що рибалкам тут добре. Тільки от мости через ставок могли б полагодити.
Знайомимося. Михайло Давидович, 72 роки, рибалить тут з 1980-х. Каже, що раніше коропів було більше, а зараз переважно карасі трапляються.
— Але я не за рибою приходжу, — підморгує він. — Від дружини відпочиваю. П’ятдесят років разом, треба іноді перерву робити, шоб не набриднути одне одному.
Вечірнє життя парку
Сміємося разом. Сонце поволі хилиться до заходу, і парк наповнюється золотавим світлом. На центральній алеї грає вуличний музикант — щось ліричне на саксофоні. Люди кидають монети у відкритий футляр від інструмента.
Молодь облюбувала спортивні майданчики. На новенькому скейт-парку, відкритому минулого року, хлопці виконують трюки. Поруч — майданчик для воркауту, де хлопці змагаються, хто більше підтягнеться.
— Парк став місцем сили для спортсменів, — розповідає Антон, тренер з воркауту. — Три роки тому ми з друзями зібрали підписи і звернулися до міської ради з проханням встановити тут спортивний майданчик. І знаєте, нас почули! Тепер тут постійно проводимо тренування, змагання.
Алея троянд
Не можу пропустити і нову гордість парку — алею троянд, висаджену вздовж центральної доріжки. Особливо гарно вона виглядає зараз, на початку літа, коли більшість кущів у цвіту.
— Мій прадід працював у цьому парку садівником, ще в 50-х роках, — розповідає мені Валентина, літня жінка, яка неспішно прогулюється алеєю. — Він би порадів, побачивши, як відродилася ця територія. Знаєте, війна багато зруйнувала, і парк називається Перемоги не просто так. Це було символічне місце відродження міста.
Коли стемніло, парк засяяв новими ліхтарями. Торік завершили проект з освітлення основних алей, і тепер гуляти тут приємно навіть ввечері. З’явилися охоронці, що додає відчуття безпеки.
Зустрічі та спогади
Біля одного з кафе на території парку зустрічаю старого приятеля — Віталія, з яким разом вчилися в університеті.
— О, Олег! Яким вітром? — вигукує він, запрошуючи за столик.
За чашкою кави обговорюємо, як змінився парк і саме місто за останні роки.
— Я пам’ятаю, як ми студентами приходили сюди з гітарою, — згадує Віталій. — Тоді тут було не так охайно, але атмосфера була особлива. Зараз все чистіше, комерційніше, але душа парку залишилася.
Висновки
Повертаючись додому через парк, я думаю про те, як змінюється наша Одеса. Парк Перемоги — наче дзеркало цих змін. Він став сучаснішим, але зберіг свій характер. Тут досі можна зустріти і типового одеського дідуся з шахівницею, і молодих хіпстерів на велосипедах, і сімейні пари з дітьми.
А головне — тут досі відчувається той самий одеський дух, який робить наше місто особливим. Бо Одеса — це не тільки море і Дерибасівська. Це ще й такі затишні зелені острівці, як Парк Перемоги, де кожен може знайти свій куточок для відпочинку і роздумів.
