Велике синьо-жовте серце Одеси: як розгорнули прапор на Потьомкінських сходах
Ранок видався напрочуд ясний. Море спокійне, наче вирішило не відволікати увагу від головного дійства біля знаменитих Потьомкінських сходів. Десятки одеситів зібралися на Приморському бульварі задовго до початку. Хтось приніс маленькі прапорці, дехто розмалював обличчя у кольори національного прапора.
«Я народився на Молдаванці, виріс на цих вулицях, і для мене синьо-жовтий — це не просто кольори. Це душа міста», — ділиться зі мною 63-річний Семен Давидович, колишній моряк, який прийшов із онукою Софійкою.
Розгортання прапора
Коли почали розгортати 34-метровий прапор України на легендарних сходах, натовп завмер. Спочатку з’явилася синя смуга — глибока, як наше море. Потім — жовта, яскрава, як одеське сонце. Полотнище поступово спускалося вниз сходами, і здавалося, ніби саме місто вдягається у святкове вбрання.
«Я тут вперше бачу таке, хоча вже 40 років живу на Дерибасівській», — захоплено розповідає Марія Петрівна, тримаючи в руках смартфон. «Треба синові відправити, він зараз у Ковелі. Хай бачить, яка в нас Одеса патріотична!»
Організатори та учасники
Олександра Коваленко, організаторка акції та керівниця громадської організації «Одеса для одеситів», пояснює задум: «Ми хотіли показати, що Потьомкінські сходи — не просто туристична принада. Це символ нашого міста, який може об’єднувати. Коли прапор розгорнутий на всі 142 сходинки, це виглядає неймовірно потужно!»
Серед присутніх помічаю групу студентів Одеського університету. Вони прийшли всією академічною групою. «Ми вивчаємо журналістику, і для нас важливо бути свідками таких подій, а не просто читати про них», — пояснює Олексій, третьокурсник.
Пам’ятаю, як у дитинстві бабуся водила мене цими сходами вниз до моря. Розповідала про Ейзенштейна і його фільм. Я тоді мало що розумів, але відчував важливість цього місця. Сьогодні ті самі сходи набули нового символічного значення.
Історія акції
«А ви знаєте, що це вже не перша подібна акція?» — звертається до мене літній чоловік у моряцькому кашкеті. «Торік робили щось подібне, але тоді прапор був менший. А зараз — ви подивіться, яка краса!»
Особливого настрою додавали дітлахи, які сиділи на верхніх сходинках з маленькими прапорцями. Діма, 9-річний хлопчик із Фонтану, розповів мені, що прийшов із батьками спеціально заради цієї події: «Я хочу, щоб наш прапор було видно навіть з космосу!»
Міжнародна увага
Туристи, яких в Одесі завжди вистачає, із захватом фотографували дійство. Пара з Польщі, яку я зустрів біля пам’ятника Дюку, сказала, що їм пощастило опинитися тут саме сьогодні: «Ми приїхали подивитися легендарні сходи, а потрапили на таке видовище!»
Знайома працівниця з Одеської міської ради, яка попросила не називати її імені, підтвердила, що акція була узгоджена і підтримана владою: «Важливо показувати, що Одеса — це Україна. І завжди нею була, незважаючи на всі історичні перипетії».
Фінал акції
Коли прапор було повністю розгорнуто, присутні заспівали гімн України. Спершу несміливо, потім усе гучніше. На останніх акордах багато хто не стримував сліз. Люди обіймалися, незнайомці тиснули одне одному руки.
Море віддзеркалювало синь прапора, а сонце ніби підсвічувало жовту частину. Природа сама долучилася до святкування. Старі Потьомкінські сходи, які бачили стільки всього за свою історію, сьогодні стали ще й символом єдності одеситів.
На прощання я запитав у маленької Софійки, онуки Семена Давидовича, що вона запам’ятає з цього дня. «Те, як усі разом тримали прапор. І що він такий великий, як наша країна», — відповіла дівчинка.
Думаю, саме ця дитяча мудрість найкраще відображає суть того, що відбулося сьогодні на знаменитих сходах Одеси.
