Рідкісна рослина Одещина 2024: унікальну червонокнижну знайшли на півдні
Ранок почався як завжди — з філіжанки міцної кави та новин на телефоні. Але цього разу стрічка принесла щось особливе: на півдні області знайшли рідкісну рослину! І не просто якусь ботанічну дивину, а справжню червонокнижну перлину.
Пам’ятаю, як мій дід розповідав про різнотрав’я степів, що колись простягалися від Одеси аж до Ізмаїла. “Олежик, — казав він, затягуючись цигаркою, — колись тут було море квітів, а не тільки пшениця”. І ось тепер, через тридцять років після тих розмов, його слова знову зринули в пам’яті.
Експедиція до Татарбунарського району
Сьогодні я вирушив до Татарбунарського району, щоб на власні очі побачити це диво. Дорога не найкраща — місцями асфальт нагадує шкіру старого крокодила, але хіба це зупинить справжнього одесита?
Зустрічаю Марину Петренко, ботаніка з Одеського національного університету імені Мечникова. Вона й відкрила це місце зростання рідкісної рослини.
— Це унікальна знахідка для нашого регіону, — розповідає вона, ведучи мене польовою стежкою. — Ми задокументували кілька десятків екземплярів рябчика шахового. Ця рослина перебуває під загрозою зникнення не тільки в Україні, але й у всій Європі.
Рябчик шаховий — зникаюча краса
Рябчик шаховий — дивовижна квітка з поникаючими бутонами, забарвленими у фіолетово-коричневий колір із характерним шаховим візерунком. Виглядає наче маленькі ліхтарики — так і хочеться торкнутися, але Марина суворо застерігає: “Тільки фотографувати!”
Зупиняємося на невеликій галявині. Навколо — типовий південноодеський пейзаж: неораний степ, кілька кущів терну, вдалині видніється лісосмуга. І серед цього звичного краєвиду — вони, рідкісні квіти.
— Останній раз рябчик шаховий фіксували в цій місцевості понад 40 років тому, — пояснює Марина. — Багато хто вважав, що він взагалі зник з нашого регіону. А тут така радість!
Зустріч з місцевими жителями
Поки робимо фотографії, підходить літній чоловік. Представляється Миколою Степановичем, місцевим пастухом.
— А я їх ще дитиною бачив, ці квіти, — каже він з усмішкою. — Ми їх “шаховими королями” називали. А потім вони пропали, думав — назавжди.
Від Миколи Степановича дізнаюся, що ця ділянка землі дивом уникнула розорювання. Колись тут планували будувати ферму, але проект заморозили, а потім і зовсім забули.
— Так природа і взяла своє, — підсумовує він філософськи.
Заходи щодо охорони знахідки
Олександр Коваленко, представник місцевої екологічної організації “Зелений патруль”, який приєднався до нашої групи, відразу переходить до конкретики:
— Зараз наше першочергове завдання — забезпечити охорону цієї території. За законом, місця зростання червонокнижних видів повинні отримати захищений статус. Ми вже подали документи до Департаменту екології Одеської обласної адміністрації.
Після повернення до Одеси я зателефонував до департаменту. Начальник відділу природно-заповідного фонду Ірина Вишнякова підтвердила отримання документів.
— Ми вже розпочали процедуру створення ботанічного заказника місцевого значення, — пояснила вона. — Орієнтовна площа — близько 5 гектарів. Сподіваємося завершити всі формальності до кінця 2024 року.
Червонокнижні види Одещини
За даними обласного управління екології, на Одещині нараховується понад 60 видів рослин, занесених до Червоної книги України. Але їх популяції стрімко скорочуються через розорювання земель, забудову та зміни клімату.
Коли я збирався додому, Марина показала мені ще дещо — невеликі паростки інших рідкісних рослин, які можуть розквітнути наступного місяця.
— Природа відроджується, якщо їй дати шанс, — сказала вона. — Цей клаптик степу може стати справжнім ботанічним скарбом Одещини.
Висновки та перспективи
Повертаючись до міста, я згадав, як у дитинстві ми з друзями бігали степом біля Великого Фонтану, збираючи квіти для гербарію. Тоді ніхто з нас не замислювався про їхню цінність чи рідкісність. Сьогоднішня знахідка — не просто ботанічна сенсація. Це нагадування, що наша земля ховає скарби, які варто берегти.
Якщо погода дозволить, наступного тижня знову поїду до Татарбунар. Кажуть, там можна знайти ще кілька рідкісних видів. А поки що — насолоджуватимуся фотографіями рябчика шахового, цього маленького дива природи, яке знову прикрасило південні степи Одещини.
