У Бородинській громаді через жахливий стан доріг діти не можуть дістатися до школи
Сьогодні вранці на телефон мені зателефонувала Наталя, мати двох школярів з села Олександрівка. Голос жінки тремтів від хвилювання: “Олеже, допоможіть! Наші діти другий тиждень не можуть доїхати до школи. Автобус зупинили, бо дороги розмило вщент“.
Я відразу вирушив до Бородинської громади. Дорога від Одеси зайняла майже три години – останні 15 кілометрів їхав зі швидкістю черепахи, петляючи між ямами завглибшки з колесо.
Ситуація на місці
На місці зустрів Петра Семеновича, водія шкільного автобуса, який возив дітей із сіл Олександрівка, Вишневе та Червоноармійське до Бородинського ліцею протягом останніх семи років.
“Я на цих дорогах як на долоні все знаю, – розповідає чоловік, показуючи на розбиту трасу. – Але після останніх дощів тут навіть на тракторі страшно їхати. Минулого тижня ми застрягли з дітьми на годину. Добре, що місцевий фермер витягнув нас своїм КамАЗом”.
За словами Петра Семеновича, проблеми з дорогами існували завжди, але цього року ситуація стала критичною. Після осінніх дощів асфальт місцями зник повністю, залишивши після себе суцільне місиво з глини та каміння.
“Моя донька в дев’ятому класі навчається. Як їй тепер до школи добиратися? Пішки 12 кілометрів в один бік?” – бідкається Марія Степанівна, бабуся однієї з учениць.
Вплив на школярів
В автобусі щодня їздило близько 30 дітей різного віку. Тепер батьки змушені шукати альтернативні способи доставки дітей до школи: хтось кооперується і возить по черзі своїми автівками, інші відправляють дітей до родичів, які живуть ближче до школи.
Дивлюся на калюжі багнюки перед будинком сільради і згадую, як мій дідусь розповідав, що ще за радянських часів обіцяли прокласти тут нормальну дорогу. Так і не дочекався старий…
Реакція шкільної адміністрації
Директор Бородинського ліцею Світлана Кравченко підтвердила, що рішення про тимчасове припинення руху шкільного автобуса було вимушеним: “Безпека дітей – понад усе. Ми не можемо ризикувати життям учнів. Зараз організували дистанційне навчання для тих, хто не має змоги дістатися до школи”.
За її словами, адміністрація ліцею неодноразово зверталася до місцевої влади з проханням вирішити транспортну проблему, але щоразу отримувала відповідь, що коштів на капітальний ремонт доріг немає.
Позиція місцевої влади
Голова Бородинської громади Валерій Бондаренко, коментуючи ситуацію, послався на обмежений бюджет: “Ми розуміємо важливість проблеми і вже направили листи до обласної адміністрації. Наразі виділили кошти на тимчасовий ямковий ремонт найпроблемніших ділянок. Роботи почнуться наступного тижня, якщо погода дозволить”.
При цьому він додав, що для повного відновлення дорожнього покриття потрібно щонайменше 15 мільйонів гривень, яких у бюджеті громади просто немає.
Громадська реакція
Місцеві активісти, серед яких Василь Ткаченко, голова ініціативної групи “Наші дороги”, не вірять обіцянкам: “Щороку одне й те саме. Восени обіцяють ремонт, взимку кажуть, що холодно, навесні – що вода не зійшла, влітку – що грошей немає. І так по колу“.
За його ініціативою мешканці сіл готують колективне звернення до обласної влади та народних депутатів від округу.
Поки я фотографував розбиту дорогу, мене оточили місцеві дітлахи. Десятирічний Сашко з надією в очах запитав: “А ви дорогу нашу полагодите?” Я лише зміг потиснути його маленьке плече…
Підсумки
На зворотному шляху до Одеси зупинився біля пам’ятника загиблим воїнам АТО/ООС. Подумалось: ці хлопці захищали Україну, щоб ми мали майбутнє. А що ми залишимо нашим дітям, якщо не можемо забезпечити їм навіть можливість безпечно дістатися до школи?
Дорога додому знову зайняла три години. І весь цей час мене не полишала думка: скільки ще таких Бородинських громад по всій Україні, де про якість життя говорити не доводиться, а діти стають заручниками бездоріжжя та байдужості?
