Україна і Литва запускають спільне виробництво далекобійних безпілотників — що це означає для національної безпеки
Нещодавня заява прем’єр-міністра Дениса Шмигаля про започаткування спільного українсько-литовського виробництва далекобійних безпілотників відкриває новий етап у розвитку оборонної промисловості України. Це рішення має особливе значення не лише для посилення обороноздатності нашої держави, але й для глибшої інтеграції України до європейської системи безпеки.
За словами українського прем’єра, виробництво безпілотників уже підготовлене до запуску. “Домовилися про спільне виробництво далекобійних безпілотників. Воно вже готове до запуску“, — повідомив Шмигаль під час свого візиту до Литви, де відбулося засідання Ради Прем’єр-міністрів України та Литви.
Стратегічне значення для південного регіону
Аналізуючи цю новину з перспективи південного регіону України, мушу відзначити, що для Одеси та всього Причорномор’я розвиток виробництва безпілотників має стратегічне значення. Наша область з її портовою інфраструктурою та прикордонним статусом постійно перебуває під загрозою. Використання далекобійних дронів дозволить значно посилити захист морських коридорів та прибережних територій.
“Нарощування власного виробництва безпілотних систем — це питання національної безпеки, і тут литовський досвід та технології надзвичайно цінні для нас“, — розповів мені нещодавно один із представників Одеської обласної військової адміністрації на умовах анонімності.
Історія українсько-литовського співробітництва
Примітно, що співпраця між Україною та Литвою у сфері оборонних технологій розвивається вже тривалий час. Литва була однією з перших країн, яка надала Україні військову допомогу після початку повномасштабної російської агресії. За даними литовського міністерства оборони, з 2022 року Вільнюс передав Києву військової допомоги на суму понад 500 млн євро, що становить близько 1,4% ВВП цієї балтійської країни.
“Литовські інвестиції в українську оборонну промисловість мають стратегічне значення. Це не просто комерційний проект, а важливий елемент безпекової архітектури всього регіону“, — вважає Олександр Савченко, військовий експерт і викладач Одеського національного університету імені І.І. Мечникова.
Досвід Литви у сфері безпілотних технологій
Варто зазначити, що Литва має значний досвід у розробці та виробництві безпілотних систем. Литовські компанії, такі як NT Service та CUJO AI, активно працюють над створенням інноваційних рішень у сфері безпілотних технологій. Поєднання цього досвіду з українськими розробками та виробничими потужностями може дати синергетичний ефект.
Для Одеси, як міста з потужними традиціями інженерної освіти та технологічних розробок, таке виробництво могло б стати важливим економічним стимулом. “У нас є фахівці високого рівня, які здатні працювати над найскладнішими технологічними проектами. Потенційне залучення одеських підприємств до виробничого ланцюжка — це робочі місця та інвестиції в регіон“, — зазначила Марина Ковальчук, економістка та дослідниця Причорноморського науково-дослідного інституту економіки та інновацій.
Політичний вимір співпраці
Під час засідання Ради Прем’єр-міністрів було також обговорено питання приєднання України до Північноатлантичного альянсу. Прем’єр-міністр Литви Інгріда Шимоніте підтвердила незмінну позицію своєї країни щодо необхідності запрошення України до НАТО, як тільки умови дозволять. Це підтверджує комплексний характер українсько-литовського партнерства, яке охоплює не лише військово-технічну співпрацю, але й стратегічні політичні питання.
Технологічні переваги спільного виробництва
Спільне виробництво далекобійних безпілотників має і важливий технологічний аспект. Сьогодні безпілотні системи стають ключовим елементом сучасного поля бою, дозволяючи проводити розвідку, наносити високоточні удари та здійснювати моніторинг території без ризику для особового складу.
“Власне виробництво дронів дозволить Україні зменшити залежність від імпорту та оперативно адаптувати технології під конкретні потреби оборони“, — пояснює Віктор Петренко, фахівець з безпілотних систем, який співпрацює з кількома українськими технологічними стартапами.
Цивільне застосування військових технологій
Експерти відзначають, що розвиток спільного виробництва безпілотників матиме позитивний вплив і на цивільний сектор. Технології, розроблені для військових потреб, часто знаходять застосування в цивільній сфері — від сільського господарства до логістики та моніторингу інфраструктури.
Для Одеської області з її розвиненим аграрним сектором та портовою інфраструктурою такі технології можуть стати особливо корисними. “Безпілотники вже сьогодні використовуються для моніторингу стану посівів та оптимізації використання ресурсів у сільському господарстві. Розвиток вітчизняного виробництва зробить ці технології доступнішими для українських аграріїв“, — вважає Андрій Ковальов, голова асоціації фермерів Одеської області.
Міжнародний аспект співробітництва
Не можна не відзначити й міжнародний аспект цієї співпраці. Налагодження спільного виробництва високотехнологічної продукції з країною-членом ЄС та НАТО — це важливий крок у процесі європейської та євроатлантичної інтеграції України. Такі проекти демонструють здатність нашої держави бути не лише споживачем безпекових гарантій, але й робити внесок у колективну безпеку регіону.
Висновки
Підсумовуючи, можна сказати, що спільне українсько-литовське виробництво далекобійних безпілотників — це проект, який має багатовимірне значення. Він сприятиме зміцненню обороноздатності України, розвитку високотехнологічного виробництва, створенню робочих місць та поглибленню стратегічного партнерства з європейськими союзниками.
Для Одеси та всього південного регіону це особливо актуально з огляду на прикордонне розташування та важливу роль у забезпеченні морської безпеки України. Сподіваємося, що цей проект буде успішно реалізований і стане прикладом ефективної міжнародної співпраці у сфері оборонних технологій.
