Співпраця між українськими виробниками електроніки та оборонними компаніями країн НАТО набирає обертів. Днями стало відомо, що один із провідних європейських виробників безпілотників уклав контракт на постачання комплектуючих з України. Для багатьох це стало несподіванкою — виявляється, наші технологічні рішення не лише відповідають стандартам Альянсу, але в деяких випадках перевершують аналоги.
За інформацією від джерел в Асоціації оборонних технологій України, контракт передбачає поставку спеціалізованих електронних модулів для систем навігації та керування дронами. Йдеться про компоненти, які забезпечують стійкість до радіоелектронних перешкод — сферу, в якій українські розробники набули унікального досвіду.
“Український ринок електроніки для безпілотних систем розвивається неймовірними темпами. Те, що ми пройшли за два роки, інші країни проходили десятиліттями”, — пояснює Олександр Марченко, керівник одеського інженерного бюро “Аеротех”.
Унікальний досвід, якого немає у західних виробників
Найцінніше, що мають українські розробники — практичний досвід в умовах інтенсивної радіоелектронної боротьби. Наші спеціалісти створюють системи, які проходять бойове тестування в найскладніших умовах сучасної війни.
“У нас немає розкоші розробляти щось у лабораторних умовах роками. Ми робимо, тестуємо, вдосконалюємо і знову тестуємо в режимі реального часу”, — розповідає Марія Ковальчук з Національного університету “Одеська політехніка”.
Компанії з країн НАТО звертають увагу на три ключові переваги українських комплектуючих:
1. Стійкість до радіоелектронних перешкод
2. Компактність та енергоефективність
3. Значно нижча вартість при збереженні якості
Цей досвід стає особливо цінним для альянсу, який переглядає свої підходи до безпілотних систем з огляду на сучасні виклики.
Одеські компанії на передовій технологічних розробок
Одеса стає одним із центрів розвитку безпілотних технологій в Україні. Кілька місцевих компаній уже налагодили постачання своїх розробок як для ЗСУ, так і для закордонних партнерів.
“Ми почали з волонтерських проектів, а тепер маємо замовлення від серйозних європейських виробників. Це підтверджує, що наші рішення конкурентоспроможні на світовому ринку”, — зазначає Володимир Петренко, співзасновник одеської компанії DroneUA.
Університетсько-промислова співпраця теж дає результати. Студенти факультету електроніки ОНУ ім. Мечникова залучаються до розробок ще під час навчання, що забезпечує постійний приплив свіжих ідей.
Виклики та перспективи
Попри успіхи, українські виробники стикаються з серйозними викликами. Проблеми з логістикою, енергопостачанням та нестача деяких компонентів змушують шукати нестандартні рішення.
“Коли немає можливості замовити певний чіп за кордоном, ми мусимо винаходити альтернативи. Часто це призводить до створення більш ефективних рішень”, — розповідає інженер Сергій Козак.
Експерти відзначають, що поточна ситуація створює підґрунтя для довгострокової інтеграції українських виробників у оборонно-промисловий комплекс НАТО. Міжнародна сертифікація та стандартизація процесів стають наступними кроками для багатьох компаній.
“Зараз важливо не лише забезпечити поточні потреби, але й закласти основу для повоєнного розвитку галузі. Україна має всі шанси стати європейським центром розробки безпілотних технологій”, — підкреслює Олена Вишнякова, експертка з економічної безпеки.
Стратегічні наслідки для української економіки
Експорт високотехнологічних компонентів має стратегічне значення для економіки України. Це не просто валютні надходження, а й шанс закріпитися на ринку з високою доданою вартістю.
Міністерство цифрової трансформації оцінює потенційний обсяг експорту компонентів для безпілотних систем у сотні мільйонів доларів щорічно. За умови правильної державної політики, ця цифра може зростати.
“Нам потрібні спеціальні умови для виробників оборонної електроніки — від податкових пільг до спрощення процедур експорту”, — вважає Дмитро Кулеба, керівник Асоціації виробників електроніки України.
Інтеграція українських компаній у виробничі ланцюжки НАТО створює не тільки економічні переваги, але й посилює нашу безпеку. Це практичний крок до реальної інтеграції в систему колективної безпеки.
Співпраця у сфері високих технологій стає мостом між Україною та Альянсом — мостом, який будується на взаємній вигоді та спільних безпекових інтересах. Наша країна перетворюється з отримувача допомоги на цінного партнера, який робить вагомий внесок у спільну безпеку.
