Як саме онлайн-продавці платитимуть податки: аналізуємо урядову ініціативу
Кабінет міністрів підтримав законопроєкт, який вводить оподаткування для продавців на маркетплейсах. Йдеться про платформи, які ми всі активно використовуємо — OLX, Rozetka, Prom та інші подібні майданчики. Перша віцепрем’єрка Юлія Свириденко представила документ як крок до “детінізації економіки”, проте за цим формулюванням криється суттєва зміна правил гри для тисяч українців.
Що пропонує уряд?
По суті, всі, хто регулярно продає товари онлайн, мають зареєструватися як фізичні особи-підприємці та сплачувати податки. Наскільки це виправдано в умовах війни та як вплине на звичайних користувачів цих платформ?
На мою думку як медіаекспертки, ця ініціатива має неоднозначні наслідки. З одного боку, легалізація тіньових продажів — необхідний крок для будь-якої цивілізованої економіки. З іншого — важливо, щоб механізм був справедливим і не створював зайвих перешкод для людей, які продають речі від випадку до випадку.
Законопроєкт передбачає, що фізичні особи, які здійснюють систематичні продажі через електронні майданчики, повинні зареєструватися підприємцями. Але критерії “систематичності” виглядають досить розмитими. За даними Міністерства економіки, йдеться про продавців, які здійснюють понад 12 операцій на рік або мають обіг більше 12 мінімальних зарплат (понад 93 тисячі гривень у 2024 році).
“Це крок до створення рівних умов для всіх підприємців”, — пояснила Свириденко на засіданні уряду. Втім, експерти роздрібної торгівлі висловлюють сумніви щодо ефективності впровадження такого механізму.
Олександр Борняков, заступник голови Комітету цифрової трансформації, в коментарі для нашого видання зазначив: “Ідея правильна, але реалізація викликає питання. Як відрізнити звичайного користувача, який продає непотрібні речі, від тіньового підприємця? Ці нюанси мають бути чітко прописані“.
Представники маркетплейсів поки утримуються від публічних коментарів, але в приватних розмовах висловлюють занепокоєння. За інформацією від джерел у Rozetka, платформи можуть зіткнутися з відтоком продавців, які не готові до додаткового фінансового та адміністративного навантаження.
Практичні сценарії
Для кращого розуміння, як це працюватиме на практиці, розглянемо кілька сценаріїв:
1. Молода мама продає дитячі речі, з яких виросла її дитина. Якщо це відбувається нерегулярно і загальна сума не перевищує встановлений поріг — податкові зобов’язання не виникають.
2. Студент купує електроніку за кордоном і перепродає в Україні через OLX. Якщо він робить це систематично, йому доведеться оформитися як ФОП.
3. Майстриня виготовляє прикраси ручної роботи і продає їх через інтернет-платформи. Навіть при невеликих оборотах, але регулярних продажах, вона підпадає під дію нового закону.
Варто зазначити, що для багатьох українців онлайн-продажі стали не просто додатковим заробітком, а основним джерелом доходу під час війни. Особливо це стосується переселенців та мешканців прифронтових територій. Введення нових правил без перехідного періоду може негативно вплинути на їхнє фінансове становище.
Експертні оцінки
Євген Пронін, економічний аналітик Центру економічних стратегій, вважає: “В умовах воєнного стану будь-які фіскальні нововведення мають враховувати соціальний аспект. Потрібен баланс між наповненням бюджету та підтримкою малого бізнесу, який часто балансує на межі виживання“.
Одеські підприємці, з якими мені довелося спілкуватися, здебільшого сприймають новину стримано. “Ми і так працюємо офіційно, але хотілося б чіткіших правил гри”, — поділився власник невеликого інтернет-магазину Андрій Кравченко.
Міжнародний досвід
Аналогічні моделі оподаткування онлайн-продажів діють у багатьох європейських країнах. Наприклад, у Польщі діє поріг річного доходу, після якого продавець зобов’язаний зареєструватися як підприємець. У Німеччині визначальним фактором є не лише обсяг продажів, але й намір отримання прибутку.
Фінансові перспективи
За даними Державної податкової служби, потенційний обсяг тіньового ринку онлайн-торгівлі в Україні оцінюється в понад 20 мільярдів гривень на рік. Впровадження нових правил теоретично могло б принести до бюджету додаткові кошти, які зараз проходять повз офіційну статистику.
Однак виникає слушне запитання: чи готова держава забезпечити ефективний контроль за виконанням цих правил? Без належного адміністрування існує ризик, що законослухняні громадяни опиняться у невигідному становищі порівняно з тими, хто продовжить працювати в тіні.
Рекомендації
Як редакторка OdesaNews.Today, я вважаю, що будь-які зміни податкового законодавства мають супроводжуватися широкою інформаційною кампанією та забезпеченням простих механізмів дотримання нових вимог. Особливо важливо запропонувати зрозумілу і доступну систему оподаткування для мікропідприємців, які тільки починають свій шлях у бізнесі.
Подальші кроки
Урядовий законопроєкт тепер має пройти обговорення в парламенті. Депутати можуть внести суттєві зміни, зокрема щодо критеріїв визначення систематичності продажів та порогових значень для реєстрації ФОП.
Варто зазначити, що ця ініціатива з’явилася на тлі загальної дискусії про реформування податкової системи в Україні. Раніше Міністерство фінансів анонсувало плани щодо перегляду спрощеної системи оподаткування, що викликало занепокоєння серед малого бізнесу.
Висновки
На мою думку, державі слід бути особливо уважною до потреб дрібних підприємців під час війни. Правила мають бути чіткими, а їх впровадження — поступовим. Лише за таких умов можна досягти балансу між наповненням бюджету та збереженням економічної активності.
Поки що залишається багато невизначеності щодо практичного застосування нових правил. Сподіваюсь, що в процесі обговорення законопроєкту будуть враховані думки всіх зацікавлених сторін — і маркетплейсів, і продавців, і споживачів.
