Вранішня Одеса без електрики
Сьогодні вранці прокинувся, як завжди, ще затемна — звичка, що залишилася ще з дитинства, коли з дідом ходили на риболовлю до Аркадії. Хотів зварити каву, але світла вже не було. “Знову почалося,” — подумав я, згадуючи минулорічну зиму з її нескінченними блекаутами. Схоже, сезон відключень офіційно відкрито.
Вчора ввечері “Укренерго” оголосило про нові обмеження споживання електроенергії для Одеси та області на 12 листопада. Через ранковий ракетний обстріл енергетичної інфраструктури України доведеться економити ще більше.
— Вони називають це “стабілізаційними”, але яка тут стабільність? — каже моя сусідка Раїса Марківна, яка живе на Молдаванці вже 60 років. — Минулого року хоч графіки були, знали коли готуватися. А зараз? Тільки налагодилося життя, і знову.
Раїса Марківна має рацію. За інформацією ДТЕК, відключення в Одесі сьогодні будуть проводитися за графіками екстрених відключень. Це означає, що світло може зникнути в будь-який момент, без попередження.
Пам’ятаю, як минулої зими ми з сусідами організували “черговий пункт” у під’їзді — там був генератор для зарядки телефонів і кип’ятіння води. Здається, доведеться відновлювати цю практику.
Місто готується до відключень
Проходжу повз “Копійку” на Пантелеймонівській — продавчиня Наталя розповідає, що вже встигли підготуватися.
— Ми ще з вересня почали готуватися, тепер знову генератори, ліхтарі, свічки нарозхват, — каже вона. — Люди запасаються, бо пам’ятають минулий рік. Ех, а я тільки нову електроплиту купила…
За інформацією “Укренерго”, до відключень електроенергії призвели саме ранкові атаки на об’єкти енергетичної інфраструктури. Обсяг пошкоджень суттєвий, і на відновлення потрібен час.
Тим часом на Привозі життя кипить навіть без світла. Продавці жартують, що Привоз пережив і не таке.
— Шо, свєта нєт? А у нас тут всьо на вєсах і на совєсті, — сміється рибний продавець дядя Вітя, демонструючи старовинні механічні ваги. — Ми одесити, ми пристосуємося.
Проблеми вразливих груп
В обласній адміністрації повідомили, що критична інфраструктура міста буде забезпечена електроенергією. Лікарні, водоканал та інші важливі об’єкти працюватимуть у звичному режимі.
Це трохи заспокоює, але все одно тривожно. Особливо за літніх людей, яким важко без ліфтів і опалення. Моя тітка Софія живе на дев’ятому поверсі на Таїрова, їй 78, і кожне відключення для неї — справжнє випробування.
— Олежик, ти ж знаєш, у мене коліна. Вчора спустилася в магазин, а піднятися не могла, поки добрі люди не допомогли, — скаржиться вона по телефону.
Адаптація студентів і бізнесу
На трамвайній зупинці на Фонтанській дорозі група студентів обговорює, як пережити відключення.
— Нам в університеті вже сказали, що можуть перевести на дистанційку, якщо ситуація погіршиться, — ділиться дівчина у яскраво-червоному береті. — Минулого року я навіть до Молдови їздила до родичів, щоб сесію онлайн здати. Інтернету ж також не було.
ДТЕК рекомендує одеситам заряджати мобільні телефони та павербанки, коли є електроенергія, і максимально економити електроенергію в часи пікового споживання — зранку з 6:00 до 11:00 та ввечері з 17:00 до 23:00.
Йду вздовж Дерибасівської, де кав’ярні і ресторани вже готуються до роботи в умовах відключень. У “Компоті” встановлюють генератор, а поруч “Франс.уа” вже працює на альтернативному живленні.
— Минулого року ми втратили майже третину виторгу через відключення, — розповідає Михайло, менеджер однієї з кав’ярень. — Тепер ми готові, але все одно складно. Генератор шумить, гості незадоволені, витрати зростають.
Одеський дух адаптації
Доки повертаюся додому вже в сутінках, помічаю, як Одеса пристосовується. У вікнах мерехтять свічки, з деяких будинків чути гуркіт генераторів. На перехрестях, де не працюють світлофори, водії самоорганізовуються, пропускаючи один одного.
Минулої зими ми всі стали трохи винахідниками — хто з ліхтариками на голові готував вечерю, хто в термосах возив гарячу воду на роботу. Одеса знову входить у цей режим, але вже з досвідом.
Як казала моя бабуся Роза: “В Одесі не питають, як справи, в Одесі питають — як виживаєш?” Виживемо і цього разу. Адже ми, одесити, вміємо знаходити світло навіть у найтемніші часи.
