Знову без води: проблеми водопостачання на Хаджибейському
Сьогодні вранці мій телефон розривався від повідомлень — кілька будинків у Хаджибейському районі залишилися без води. Як людина, яка виросла на Молдаванці, я звик до таких новин, але завжди гостро реагую на комунальні проблеми одеситів.
Микола Петрович, мій сусід із дитинства, зателефонував о сьомій ранку: “Олеже, у нас знову катастрофа! Вода зникла, а в мене прання заплановане і онуки мають прийти!“
За інформацією філії “Інфоксводоканал“, тимчасове припинення водопостачання викликане аварійними роботами на водогоні. Але що означає “тимчасове” для мешканців, які вже другий раз за місяць залишаються з сухими кранами?
Ситуація на місці події
Виїхавши на місце події, я побачив знайому картину — люди з бідонами та пляшками прямують до бювету на розі Балківської. Марія Степанівна, 72 роки, пенсіонерка, яка живе в цьому районі вже півстоліття, розповідає: “Та це ще нічого! У 90-ті ми по тиждню без води сиділи, і нічого — виживали. Але зараз же не 90-ті, чи не так?“
Дійсно, не 90-ті. Але проблеми старі. За словами представника “Інфоксводоканалу” Сергія Калініченка, причиною аварії стало пошкодження трубопроводу через зношеність мережі.
“Деяким комунікаціям у цьому районі вже понад 50 років. Ми намагаємося замінювати найбільш критичні ділянки, але це потребує значних коштів і часу“, — пояснює Калініченко.
Пам’ятаю, ще мій дідусь розповідав, як у 70-х роках прокладали ці труби. “Олежка, — казав він, — вони тоді так поспішали, що бетон не встигав як слід застигнути”. Можливо, це лише одеський фольклор, але факт залишається фактом — інфраструктура водопостачання потребує серйозної модернізації.
Боротьба місцевих активістів
На перехресті вулиць Промислової та Балківської я зустрів Андрія, місцевого активіста, який вже кілька років бореться за модернізацію комунальних мереж району:
“Ми регулярно звертаємося до міської влади з проханням включити наш район до програми реконструкції водогону. Нам обіцяють, але далі обіцянок справа не йде. А тим часом, ми збираємо підписи для колективного звернення до мера“.
За офіційними даними, відновлення водопостачання планується до кінця дня. Проте жителі ставляться до цих прогнозів скептично.
“Минулого разу обіцяли до вечора, а включили воду лише наступного ранку”, — ділиться Олена, молода мама двох дітей з будинку по вулиці Промисловій.
Реакція мешканців
Тим часом, біля магазину “Копійка” я помітив натовп людей, які скуповували велику воду. Іван, продавець, зауважив, що за годину продав більше бутлів, ніж зазвичай за цілий день.
“Такий у нас бізнес, — сміється він. — Як тільки вода зникає, продажі злітають. Хоча, якщо чесно, я б краще мав менше продажів, але стабільну воду в кранах“.
Не можу не згадати ситуацію 2019 року, коли подібна аварія призвела до відключення води на три дні. Тоді мешканці організували стихійний протест під будівлею водоканалу. Схоже, що тепер люди стали більш терплячими або просто звикли.
Як повідомляють у водоканалі, аварійні бригади працюють в посиленому режимі. Для забезпечення водою найбільш вразливих категорій населення — лікарень, дитячих садків та шкіл — організовано підвезення води автоцистернами.
Експертна думка
Мій давній знайомий Григорій Семенович, колишній працівник водоканалу, з яким ми випадково зустрілися біля місця аварії, пояснює: “Проблема не лише в старих трубах. Часто аварії стаються через перепади тиску. Коли вмикають воду після відключення, різкий потік може пошкодити слабкі ділянки“.
На запитання, коли ситуація з водопостачанням у місті стабілізується, Григорій Семенович лише посміхається: “Знаєш, Олеже, якби на це питання була проста відповідь, в Одесі вже давно б текли молочні ріки з кисільними берегами“.
Можливо, він має рацію. Але як журналіст, який виріс у цьому місті, я не можу змиритися з думкою, що одесити приречені жити з постійними проблемами водопостачання. Місто, яке стоїть на березі моря, заслуговує на стабільну подачу питної води.
Солідарність одеситів
Тим часом, життя триває. Пані Роза з третього поверху вже встигла організувати своєрідний “водний колектив” — сусіди по черзі ходять за водою до бювету, допомагаючи літнім людям та сім’ям з маленькими дітьми.
“Це ж Одеса, синку, — каже вона мені. — Ми завжди виживемо, бо ми разом. Але хотілося б, щоб влада нарешті звернула увагу на наші проблеми не тільки перед виборами“.
На цю мить воду обіцяють відновити до 18:00. Чи справдиться цей прогноз — побачимо. А поки що одесити роблять те, що вміють найкраще — жартують, допомагають одне одному і чекають, коли з кранів знову потече вода.
