Відновлення дороги Кілія Вилкове з’єднує порти

Олег Чигрин
Автор:
Олег Чигрин - Журналіст-репортер з питань життя міста та районів
4 хв читання

Відновлення дороги Кілія Вилкове з’єднує порти

Минулої середи поїхав в Ізмаїльський район. Давно хотів побачити, що там робиться з дорогами, про які стільки розмов. Особливо цікавила ділянка між Кілією та Вилковим. Ще мій дід, коли возив мене малим на риболовлю в ці краї, все бурчав: “Олежка, бачиш цю колію? Вона тут ще з часів, коли твоя бабуся була молодою“.

Приїхав – і ледь не проскочив поворот. Де поділися ті горби та ями, котрі трясли нашу стару “Волгу” так, що дід боявся за ресори? Замість розбитого асфальту – рівне полотно.

“Та ви не перший, хто дивується”, – сміється Микола Степанович, місцевий водій маршрутки, який зупинився перекурити біля придорожнього магазинчика. Йому 56, з яких 30 років за кермом на цьому маршруті. “Раніше цю трасу називали ‘дорогою життя’, бо тут і народжували в дорозі, і помирали. Швидка могла їхати годину туди, де зараз доїжджає за 20 хвилин”.

Стратегічний маршрут

Ділянка між Кілією та Вилковим – частина стратегічного маршруту, який з’єднує чотири порти Придунав’я: Рені, Ізмаїл, Кілію та Вилкове. Загальна протяжність відремонтованої дороги – 18 кілометрів. За словами представника Служби автомобільних доріг в Одеській області Сергія Ковальчука, тут провели повний комплекс робіт: вирівняли основу, уклали два шари асфальтобетону та облаштували узбіччя.

Це важлива транспортна артерія не тільки для місцевих, але й для всієї логістики півдня області“, – пояснює Ковальчук. “Ми розуміємо, що в умовах війни морські порти стали ще важливішими для економіки країни”.

Місцеві жителі про зміни

Вийшов на березі каналу в Вилковому. Тут у мене давня знайома – Ганна Петрівна, їй за 70, все життя продає копчену рибу.

“Олежко, шо я тобі скажу – раньше з Кілії до нас риба доїжджала вже наполовину прокопчена від тряски. А сьогодні – як з холодильника, свіжа!” – сміється вона, загортаючи мені в газету запашний оселедець.

Рибалки, що сидять поруч, активно доповнюють розмову. Василь, бригадир артілі: “Для нас ця дорога – не просто асфальт. Це можливість доставляти улов до покупців вчасно. А знаєте, шо таке свіжа риба в нашому бізнесі? Це на 30% вища ціна”.

Від транспортників дізнаюся, що раніше багато вантажівок об’їжджали цю ділянку, накручуючи додаткові 50 км. Тепер весь потік повернувся на основну трасу.

Іван Дмитрович, власник невеликого овочевого господарства поблизу Кілії, розповідає: “Моя дочка в Одесі живе вже 15 років. Раніше до мене приїздила двічі на рік – не хотіла трястися. Тепер каже, що буде навідуватись щомісяця. Для нас, стариків, це щастя”.

Фінансування та якість

За даними облдержадміністрації, відновлення дороги коштувало близько 240 мільйонів гривень. Значну частину фінансування виділили з державного бюджету в рамках програми розвитку інфраструктури прикордонних регіонів.

Якість контролювали на всіх етапах“, – запевняє Олександр Ткаченко, представник підрядної організації. “Ми розуміємо стратегічне значення цього об’єкта. Гарантія на дорожнє покриття – п’ять років”.

Стратегічне значення

Пообідав у маленькому кафе біля пристані. За сусіднім столиком – молодий хлопець у формі прикордонної служби. Розговорилися.

“Для нас ця дорога – теж стратегічна”, – каже Андрій, не називаючи прізвища. “Тепер патрулі добираються до кордону втричі швидше. Це питання національної безпеки“.

На зворотньому шляху зупинився біля старого придорожнього хреста на перехресті. Біля нього бабуся в хустинці розкладає квіти на продаж.

“Раніше тут аварії були щотижня”, – хитає головою Марія Іванівна. “А тепер… тьху-тьху… місяць вже спокійно. Люди не женуть, бо дорога гарна, не треба ями об’їжджати і на зустрічну виїжджати”.

Повертаючись до Одеси, думав про те, що такі дороги – не просто полотно асфальту. Це шлях до нормального життя для тисяч людей, це робочі місця, це шанс на розвиток для всього регіону.

Колись мій дід казав: “Одеса завжди починалася з моря і доріг до нього”. Схоже, ми потроху повертаємось до цієї істини.

Поділитися цією статтею
Журналіст-репортер з питань життя міста та районів
Стежити:
Олег — одесит у третьому поколінні, знає це місто як власну кишеню. Народився на Молдаванці, навчався в Одеському коледжі журналістики, пізніше — в Одеському університеті. Починав як кореспондент для районної газети, згодом працював у міському радіо та як стрингер для онлайн-медіа. Його стиль — живий репортаж, де головну роль грають не цифри, а люди. Він пише про те, як змінюється Одеса: від комунальної реформи до відкриття нових скверів, від транспортних проблем до ініціатив громад.
Коментарів немає

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *