Відстрочка мобілізації через Резерв+: хто з одеситів може отримати

Олег Чигрин
Автор:
Олег Чигрин - Журналіст-репортер з питань життя міста та районів
7 хв читання

Відстрочка мобілізації через Резерв+: хто з одеситів може отримати

Вчора на Привозі зустрів Славіка з нашого двору. Стоїть такий задумливий між рядами з помідорами, наче не ціни розглядає, а сенс життя шукає.

— Що, Славіку, знову ціни кусаються? — питаю.

— Та який там, Олеже… Повістку отримав. А в мене ж кондитерський цех, п’ятеро робітників, кредит на обладнання. Закрию — і люди без роботи, і я без копійки.

Історія Славіка — одна з багатьох, що я чую останнім часом на вулицях нашої Одеси. Мобілізація торкнулася практично кожної родини, кожного бізнесу. Але днями з’явилася новина, що дає певну надію таким, як Славік — програма “Резерв+”.

Ще тиждень тому, коли я заходив до Одеської міської ради по коментар щодо ремонту на Канатній, випадково почув розмову двох службовців про нову систему відстрочок. Вирішив копнути глибше.

Що таке “Резерв+” і кому він допоможе

Виявляється, “Резерв+” — це оновлена програма, яка дозволяє отримати відстрочку від мобілізації для працівників підприємств, що мають критичне значення для економіки та обороноздатності. Основна ідея — зберегти робочі місця та забезпечити функціонування важливих галузей.

— Програма дозволяє залишити на робочих місцях тих фахівців, які зараз більше користі принесуть на виробництві, ніж зі зброєю, — пояснив мені Віктор Степанович, керівник відділу економічного розвитку Одеської ОВА. — Для Одеси це особливо важливо, бо у нас і портова інфраструктура, і харчова промисловість, і багато інших стратегічних об’єктів.

Моя тітка Роза, що все життя пропрацювала на Одеському припортовому заводі, одразу згадала: “А в нас так було ще з початку повномасштабного вторгнення. Половина чоловіків отримала броню, бо хімічне виробництво не можна просто так зупинити”.

Хто може отримати відстрочку в Одесі

Виявилося, що в Одеській області до переліку потрапили працівники:

• Порту “Південний” та Одеського морського порту
• Підприємств харчової промисловості, включаючи рибопереробні заводи
• Хімічних підприємств (зокрема ОПЗ)
• Енергетичного сектору
• Транспортної інфраструктури, особливо залізниці
• ІТ-компаній, що працюють на оборонку або критичну інфраструктуру
• Медичних закладів

Коли я пішов на Грецьку площу поговорити з власниками малого бізнесу, зустрів там Мішу-айтішника, який працює в компанії, що розробляє програмне забезпечення для логістики гуманітарних вантажів.

— Нам уже повідомили, що ми можемо подати списки ключових співробітників, — розказав він. — Але не всі, а лише ті, хто безпосередньо задіяний в критичних проектах. І це справедливо.

Як це працює на практиці

Під час спілкування з представником територіального центру комплектування, який, зрозуміло, просив не називати його імені, я дізнався про механізм:

1. Підприємство подає список працівників до профільного міністерства
2. Міністерство перевіряє відповідність критеріям і передає список до Мінекономіки
3. Після затвердження список направляється до Генштабу
4. ТЦК отримує розпорядження про надання відстрочки конкретним особам

— Бюрократії багато, але система вже працює, — зазначив мій співрозмовник. — Головне — щоб підприємство дійсно було важливим для економіки чи оборони.

Особисті історії одеситів

Зустрів я на Дерибасівській і свого однокласника Жору, який працює головним інженером на підприємстві, що забезпечує ремонт портових кранів.

— Знаєш, Олеже, я вже готувався до мобілізації, — зізнався він. — Навіть курси домедичної допомоги пройшов. Але директор викликав і каже: “Ти в списку на “Резерв+”. Хто крани ремонтуватиме? Через них іде гуманітарка і військові вантажі”.

Цікаво, що система “Резерв+” викликає різні емоції. На Молдаванці, в моєму рідному дворі, сусід Семен Маркович, ветеран АТО, висловився категорично:

— Правильно роблять. Я воював і знаю, що на фронті потрібні мотивовані люди. А в тилу має працювати економіка. Інакше звідки гроші на армію?

А от його син Аркадій, який працює в ІТ, має іншу думку:
— Мені відстрочку дали, але я все одно думаю піти добровольцем. Бо хтось має захищати країну, поки інші працюють.

Що робити, якщо ви претендуєте на відстрочку

За інформацією, яку я отримав від юриста Олександра Гурвіца, спеціаліста з трудового права, щоб потрапити в програму “Резерв+”, потрібно:

1. Працювати офіційно на підприємстві критичної інфраструктури або стратегічної галузі
2. Мати спеціалізацію, яку складно замінити
3. Звернутися до керівництва компанії, яке формує список
4. Підготувати документи, що підтверджують кваліфікацію та досвід

— Важливо розуміти, що відстрочка — це не звільнення від мобілізації, а тимчасовий захід, — підкреслив Олександр. — Її можуть і скасувати, якщо зміниться ситуація.

Чи справедлива система?

Коли я обговорював тему з відвідувачами легендарної “Компота” на Дерибасівській, думки розділилися. Люди старшого віку здебільшого підтримують ідею відстрочок для критичних спеціалістів, а молодь частіше висловлює сумніви.

— Моєму сину відмовили, хоча він єдиний спеціаліст з налагодження обладнання на фабриці, — поскаржилася пані Раїса, яка сиділа за сусіднім столиком. — А директор свого племінника в список увпхнув, хоча той тільки інстаграм компанії веде.

Зловживання, на жаль, ніхто не скасовував. Але представник Одеської ОВА, з яким я спілкувався, запевнив, що перевірки списків проводяться ретельно:

— Кожен випадок розглядається індивідуально. Якщо виявлять зловживання — відповідатимуть і керівник підприємства, і той, хто незаконно отримав відстрочку.

Замість висновку

Повертаючись до Славіка з Привозу, я зустрів його вже через три дні біля його кондитерського цеху на Малій Арнаутській. Обличчя було значно веселішим.

— Ну що, є новини? — питаю.

— Є! Асоціація харчовиків допомогла подати документи на “Резерв+”. Сказали, що шанси хороші, бо ми постачаємо продукцію для кількох шпиталів. Тримай, спробуй наш новий “Перемир’я” — це торт з малиною та ромом.

Торт виявився смачним. А ситуація — показовою. Система відстрочок через “Резерв+” недосконала, але вона намагається збалансувати потреби оборони й економіки. І для багатьох одеситів це шанс продовжити робити те, що вони вміють найкраще — працювати на благо країни у своїй професії.

Як то кажуть у нас в Одесі: “Кожен має бути на своєму місці, особливо коли шторм”.

Поділитися цією статтею
Журналіст-репортер з питань життя міста та районів
Стежити:
Олег — одесит у третьому поколінні, знає це місто як власну кишеню. Народився на Молдаванці, навчався в Одеському коледжі журналістики, пізніше — в Одеському університеті. Починав як кореспондент для районної газети, згодом працював у міському радіо та як стрингер для онлайн-медіа. Його стиль — живий репортаж, де головну роль грають не цифри, а люди. Він пише про те, як змінюється Одеса: від комунальної реформи до відкриття нових скверів, від транспортних проблем до ініціатив громад.
Коментарів немає

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *