Спортивна зустріч в Одесі
Я сидів на сходах Потьомкінських сходів, коли телефон завібрував у кишені. Повідомлення від редактора: “Олег, є інфа, що Світоліна сьогодні в Одесі, святкує День Прапора. Розкопай деталі, на завтра потрібен матеріал“.
Сонце вже хилилося до обрію, фарбуючи Приморський бульвар у золотаві відтінки. Я подумки подякував долі – замість нудного брифінгу в мерії отримав завдання, яке точно сподобається читачам.
Пошуки тенісистки
Знайти Світоліну в Одесі – задача не з простих. Але я недарма виріс на Молдаванці, де всі про всіх все знають. Кілька дзвінків старим друзям – і вже маю інсайд: тенісистка зупинилася в готелі “Лондонська“, а вечір планує провести в компанії друзів у ресторані на Дерибасівській.
На місце я прибув якраз вчасно. Елізабет Світоліна, одягнена у вишиванку кольорів українського прапора, фотографувалася з місцевими шанувальниками тенісу.
“Елі, можна вас на кілька слів?” – наважився я підійти, коли натовп трохи розійшовся.
Вона посміхнулася – привітно і трохи втомлено. “Звісно, я завжди рада спілкуватися з одеськими журналістами”.
Розмова про День Прапора
Світоліна розповіла, що приїхала до Одеси на запрошення друзів. “Це особливий день для всіх українців, а для мене Одеса – місто, яке завжди дарує особливі емоції. Тут я виграла свій перший професійний турнір”.
Коли ми заговорили про День Прапора, в її очах з’явився особливий блиск.
“Знаєте, коли я виступаю на міжнародних турнірах, український прапор для мене – не просто символ. Це нагадування про дім, про людей, які підтримують мене попри все. Сьогодні я опублікувала вітання у соцмережах, але хотіла також особисто привітати українців тут, в Одесі”.
Дійсно, раніше Світоліна разом з Мартою Костюк опублікували спільне відеозвернення до українців з нагоди національного свята, де говорили про єдність і силу нашого народу.
Особливий зв’язок з Одесою
“А чому саме Одеса?” – поцікавився я.
“Тут море, яке заспокоює. Тут друзі, з якими можна просто помовчати, коли немає сил говорити. І тут люди, які навіть у найскладніші часи не втрачають почуття гумору”, – відповіла тенісистка, і в цих словах я впізнав справжню любов до нашого міста.
Світоліна розповіла, що вранці гуляла біля Оперного театру, а потім спустилася до моря.
“На Ланжероні якась бабуся впізнала мене, обійняла і сказала: ‘Дівчинко, коли ти виграєш, мені здається, що це моя внучка перемогла’. Я ледь не розплакалась”, – поділилася спортсменка.
Благодійна діяльність
Минулого року Світоліна разом з іншими тенісистками організувала благодійний матч на підтримку України. Зібрані кошти пішли на допомогу дитячим лікарням, зокрема і в Одеській області.
“Ми з Мартою Костюк і багатьма іншими спортсменами робимо все можливе, щоб світ не забував про Україну. Іноді здається, що тенісний корт – це теж фронт, просто інший”, – сказала Еліна.
Наша розмова тривала недовго – тенісистку чекали друзі. Але перед тим, як попрощатися, вона додала: “Передайте, будь ласка, вітання всім одеситам. Скажіть, що я горда бути частиною народу, який так відчайдушно бореться за свою свободу“.
Післямова
Повертаючись додому через вечірню Дерибасівську, я думав про те, як важливо, щоб наші спортсмени не забували про рідну країну. Світоліна, Костюк, Ястремська – всі вони несуть синьо-жовтий прапор світом, нагадуючи про Україну навіть тим, хто хотів би забути.
А сьогодні Одеса приймала одну з них – просто як дочку, яка повернулася додому з далеких доріг. Без пафосу і гучних промов. По-одеськи – з теплом і щирістю.
