Загинув наш боєць, справжній син Виноградівки Георгій Адам
Вранці почув новину, від якої завмер на місці. Не стало Георгія Адама, хлопця з Виноградівки Болградської громади. Боєць Збройних сил України загинув на передовій, захищаючи нашу землю від окупантів.
Не хочеться вірити. Ще кілька місяців тому, коли був у Виноградівці на репортажі про відновлення водогону, бачив його матір Марію, яка розповідала, що молиться за сина щодня. Тепер її молитви змінилися.
Життя та служба
Георгій був із тих, кого в нашій Одесі називають “справжній”. Не любив багато говорити, більше робив. Коли почалася повномасштабна війна, він не вагався жодного дня. “Це мій обов’язок”, – сказав рідним і пішов боронити Україну.
Пам’ятаю його ще з часів навчання в Одеському коледжі журналістики, куди інколи приїжджав на олімпіади з історії його молодший брат. Тоді Георгій завжди чекав на нього біля входу – підтримував, хвилювався. Таким він був – надійним, відповідальним.
Реакція громади
Мер Болградської громади Сергій Димитрієв підтвердив трагічну звістку: “Георгій загинув як герой. Висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким захисника. Вся громада в скорботі”.
У Виноградівці Георгія знали всі. Село невелике, кожен на виду. Сусідка Ніна Петрівна, коли почула про загибель хлопця, лише перехрестилася і сказала: “Який світлий був. Завжди допомагав стареньким, нікому не відмовляв”.
Спогади про героя
На подвір’ї Адамів завжди було чисто і охайно. Навіть під час відряджень до Болградського району впізнавав їхній дім по особливому винограднику біля хвіртки. Георгій сам його висаджував ще школярем, а потім доглядав, коли приїжджав у відпустку.
Сільський голова Олександр Михайлов розповів, що громада надасть всю необхідну підтримку родині загиблого: “Це величезна втрата для всіх нас. Георгій був працьовитим, чесним хлопцем. У нього залишилася дружина та двоє маленьких дітей”.
Втрати війни
Болградський район зазнав чимало втрат за ці роки війни. Кожен загиблий – це зяюча рана на тілі нашої Одещини. Вони всі різні за віком, професією, характером, але всіх об’єднує те, що вони віддали найдорожче – життя – за свободу України.
У Виноградівці оголосили триденну жалобу. Прощатимуться з Георгієм післязавтра біля сільського будинку культури, який колись розписував його дідусь – місцевий художник.
Останнє прощання
Дивлюся зараз у вікно на Привокзальну площу. Люди спішать, трамваї дзвенять, життя продовжується. Але в одній одеській квартирі, де живе сестра Георгія, і в одному будинку у Виноградівці час зупинився. Там чекали, вірили і сподівалися. Тепер там оплакують.
За останніми даними, які я уточнив у представників Болградської громади, похорон відбудеться 17 травня о 12:00. Місцева влада та громада допомагають родині з організацією.
Вічна пам’ять захиснику Виноградівки, Одещини і всієї України Георгію Адаму. Герої не вмирають.
