Житло для переселенців в Одесі: шукають рішення житлового питання
Сьогодні зранку пройшов повз Старосінну площу, де біля приміщення Одеської облдержадміністрації стояло кілька десятків людей. Спочатку подумав – мітинг. Але, підійшовши ближче, зрозумів – це переселенці. Вони обговорювали щось між собою, нервово перебираючи папірці з документами. В очах – надія і втома.
«Ми тут уже другий рік, а власного кутка так і не маємо», – поділилася зі мною Олена, жінка середнього віку з Маріуполя. Її історія – одна з тисяч подібних. Після початку повномасштабного вторгнення Одеса прийняла величезну кількість внутрішньо переміщених осіб, і житлове питання стало для них найгострішим.
Вчора в Одеській облдержадміністрації відбулася важлива нарада, присвячена саме цій проблемі. На зустрічі обговорювали проєкти забезпечення житлом переселенців та шляхи їх реалізації. Головували представники обласної влади, були присутні керівники громад і експерти будівельної галузі.
Масштаб проблеми
Наш регіон прийняв понад 100 тисяч внутрішньо переміщених осіб. Це офіційні дані, а скільки насправді – можна тільки здогадуватися. Багато з них знайшли тимчасовий притулок у гуртожитках, санаторіях чи орендованому житлі. Але постійно так жити неможливо.
«Ми працюємо над кількома напрямками, – розповів мені Сергій Петренко з Департаменту соціального захисту. – Перший – це програма пільгового іпотечного кредитування. Другий – будівництво нового житла за рахунок бюджетних коштів та міжнародної допомоги».
Особисто я пам’ятаю, як ще в дитинстві на Молдаванці, де я виріс, недобудований будинок на Мясоєдовській швидко переобладнали під житло для переселенців з Придністров’я у 90-х. Працювали тоді швидко, без бюрократичної тяганини. Сьогодні ж ситуація складніша – масштаби інші, а місць для будівництва в місті обмаль.
Пошук земельних ділянок
Олег Варнавський, забудовник з 15-річним стажем, поділився своїм баченням: «Найбільша проблема – знайти земельні ділянки. Таїрово і Совіньйон вже перенасичені, а в центрі будувати складно через обмеження для історичних районів. Лишаються околиці – селище Котовського, Слобідка».
До речі, саме на Котовського я минулого тижня бачив початок будівництва, яке, за словами місцевих мешканців, призначене для переселенців. Працює техніка, метушаться робітники. Але чи вистачить кількох таких проєктів для забезпечення всіх потребуючих?
Міжнародна допомога
На нараді обговорювали також міжнародну допомогу. Європейський Союз та Світовий банк виділили кошти на програми житлового забезпечення ВПО в Україні. Частина цих коштів має надійти і в Одесу. За інформацією від Марини Вишневської з управління міжнародного співробітництва, обласна влада вже подала заявки на декілька проєктів.
Мій сусід Григорій Семенович, корінний одесит, якому вже за 80, часто повторює: «Одеса завжди була притулком для тих, хто шукав новий дім». І це правда. Наше місто історично формувалося як багатонаціональне, приймаючи втікачів та переселенців з різних куточків світу. Але навіть для нашого гостинного міста нинішня ситуація – справжнє випробування.
Інтеграція переселенців
На Привозі, куди я заходжу майже щодня, все частіше чути різні акценти – донецький, харківський, херсонський. Люди адаптуються, намагаються влитися в одеський ритм життя. Але без власного житла це складно.
«Ми розглядаємо варіант переобладнання старих промислових будівель під житло, – розповів представник архітектурного бюро Віктор Павленко. – Наприклад, на Пересипу є кілька таких об’єктів, які можна реконструювати з меншими витратами, ніж будівництво з нуля».
Цікава ідея, враховуючи, що на Пересипу багато занедбаних промзон. Колись там вирувало життя – працювали заводи, кипіла робота. Тепер багато будівель стоять пусткою. Можливо, їм дадуть друге життя.
Ініціативи громадських організацій
Представники громадських організацій на нараді підняли ще одне важливе питання – створення ОСББ для будинків, де проживатимуть переселенці. За словами активістки Наталії Коваленко, це допоможе людям швидше інтегруватися в громаду міста та відчути відповідальність за своє нове житло.
Я згадав, як ми з батьками створювали ОСББ у нашому будинку на Канатній. Спочатку було багато суперечок, але зрештою всі зрозуміли переваги самоврядування. Тепер у нас найчистіший двір на кварталі і нові вікна в під’їзді.
На завершення наради міський голова наголосив на необхідності прискорення всіх процесів: «Зима не за горами. Ми маємо забезпечити людей дахом над головою до холодів».
Вийшовши з приміщення облдержадміністрації, я ще раз оглянув групу переселенців. Вони все ще стояли там, чекаючи на якісь новини чи рішення. Подумалося: скільки ще нарад має пройти, скільки паперів підписати, щоб кожен з них отримав власний куточок в нашому місті?
Одеса завжди відкривала свої обійми для нових мешканців. Сподіваюся, що і цього разу наше місто впорається з викликом, а переселенці знайдуть тут не просто тимчасовий притулок, а справжній дім.
